Структурно функціональна організація кори великих півкуль

Архітектоніка кори – це загальний план будови кори. Загальна поверхня кори півкуль дорослої людини 2000 – 2500 см , причому 70% її заховані в глибині борозен. Товщина кори 2 – 4,5 мм. Йервові клітини і волокна, які утворюють кору, розташовані в 7 шарів:

• 1-й шар – молекулярний – найбільш поверхневий. У цьому шарі мало нервових клітин, вони дрібні. Шар утворений сплетінням нервових волокон. Завдяки цьому шару відбуваються внутрішньо- і міжпівкулеві зв’язки між різними частинами кори.
• 2-й шар – зовнішній зернистий. Складається з дрібних клітин у вигляді зернин і пірамід. Шар бідний на мієлінові волокна. Нейрони цього шару називаються вставними або інтернейронами. Ці нейрони забезпечують переробку інформації і її проведення до структур молекулярного шару на нижчі кіркові шари.
• 3-й шар – пірамідний, утворений середніми і великими пірамідними клітинами, з великою кількістю дендритів.
• 4-й шар – внутрішній зернистий, складається з дрібних зернистих клітин різної форми. Гранулярні нейрони, які розташовані у цьому шарі, здійснюють переробку і передачу інформації із закінчень аферентних волокон, які йдуть до кори і розгалужуються в межах I шару на пірамідні нейрони III і V шарів.
• 5-й шар – гангліозний – складається з великих пірамідних клітин. У передній центральній закрутці він містить ще “клітини Беца”, аксони яких дають початок низхідним пірамідним шляхам, що проходять через стовбур головного мозку у спинний мозок і зв’язують кору півкуль з периферією. Аксони III і V шарів забезпечують різні види внутрішньо-кіркових, міжкіркових і кірково-підкіркових зв’язків. В цих шарах є також інтернейрони різних розмірів і форми, які забезпечують вибіркові внутрішньо-кіркові взаємодії між нейронами різних типів. Це необхідно для:
  • – передачі інформації між вхідними в кору аферентними волокнами і пірамідними нейронами;
  • – обміну інформацією між нейронами, які розташовані в різних кіркових шарах;
  • – обміну інформацією між нейронами, які розташовані в різних звивинах, частках і півкулях;
  • – зберігання і відтворення інформації (пам’ять).
• 6-й шар – поліморфний – складається з клітин трикутної і веретеноподібної форми і належать до білої речовини мозку.
• 7-й шар – складається з веретеноподібних нейронів, має багато волокон. Між нервовими клітинами всіх шарів виникають як постійні, так і тимчасові зв’язки.

Під корою міститься біла речовина півкуль мозку, в складі якої розрізняють асоціативні, комісуральні та проекційні волокна.

Асоціативні волокна зв’язують між собою окремі ділянки однієї півкулі. Короткі асоціативні волокна зв’язують між собою окремі закрутки і близькі поля, а довгі – закрутки різних часток у межах однієї півкулі.

Асоціативні поля беруть участь в інтеграції сенсорної інформації та забезпеченні зв’язків між чутливими й руховими зонами кори.

Асоціативні шляхи утворюються інтернейронами і їх волокнами. До асоціативних відносять також зв’язки, які утворюються між ядрами однієї половини стовбура мозку, проміжного мозку і базальними ядрами відповідної півкулі. У спинному мозку асоціативні нейрони забезпечують міжсегментарні зв’язки.

Комісуральні волокна зв’язують симетричні частини обох півкуль, більша частина проходить через мозолисте тіло.

Проекційні волокна виходять за межі півкуль, по них здійснюється двобічний зв’язок кори з відділами центральної нервової системи, що лежать нижче.

Проекційні шляхи можуть бути низхідними та висхідними.

Висхідні (сенсорні, чутливі або аферентні) проекційні шляхи проводять нервові імпульси від екстеро-, пропріо- і інтерорецепторів (чутливих нервових закінчень у шкірі, органів опорно-рухової системи, внутрішній органів), а також від органів чуття до головного мозку.

Крім кори головного мозку, сенсорна інформація може поступати і в інші відділи нервової системи, а саме, в мозочок, середній мозок, ретикулярну формацію.

Низхідні (еферентні) проекційні шляхи проводять нервові імпульси від кори великих півкуль до базальних і стовбурових ядер головного мозку, а потім до рухових ядер спинного мозку і стовбуру мозку. Вони передають інформацію, пов’язану з програмованим рухом організму в конкретних ситуаціях, тому є руховими провідними шляхами.

У товщі білої речовини півкуль є порожнини – бічні шлуночки, які протоками сполучаються з третім мозковим шлуночком.

У людини відомі випадки народження дітей, у яких немає кори великого мозку. Це – аненцефали. Вони живуть лише кілька днів. Все, що набувається організмом протягом індивідуального життя зв’язане з функцією великого мозку. З функцією кори великого мозку зв’язана вища нервова діяльність. Взаємодія організму із зовнішнім середовищем, його поведінка в навколишньому світі зв’язані з півкулями великого мозку.

Передній мозок – найбільший і розвинений відділ головного мозку. Він представлений великими півкулями і мозолясті тілом.

Кора великих півкуль головного мозку– Структура головного мозку, шар сірої речовини товщиною 1,3-4,5 мм, розташований по периферії півкуль великого мозку, і покриває їх.

Кора великих півкуль має звивини і борозни, які значно збільшують її поверхню. Три найглибші борозни ділять кожну півкулю на чотири частки: лобову, тім’яну, скроневу і потиличну. Клітини кори трьох різних видів і функцій розміщені нерівномірно в різних її ділянках, завдяки чому утворюються так звані зони (поля) кори.

– Лобова частка – рухова зона (регуляція довільних м’язових рухів);

– Потилична – знаходиться зорова зона (сприймає і аналізує зорові подразнення);

– Скронева – знаходиться слухова зона, нюхова і смакова (сприймає і аналізує слухові та ін. Роздратування);

– Тім’яна частка – температура, тиск (сприймає і аналізує шкірно-м’язові роздратування).

Найбільш глибокі борозни – центральні – відділяють лобові частки від тім’яних і бічні, які обмежують скроневі частки від сталевих. У кору великих півкуль головного мозку надходить інформація від великої кількості різноманітних рецепторів, здатних вловлювати найменші зміни у зовнішній і внутрішньому середовищі.

Ліва півкуля – має більш тонке нейронів будова, більше багатство взаємозв’язків нейронів, кращі умови кровопостачання. Спеціалізоване на тонкому сенсорномоторном контролі за рухами рук. Відповідає за регуляцію мовної діяльності, усного мовлення, письма, рахунку і логічного мислення. Характерні аналітичні процеси, послідовна обробка інформації.

Права півкуля – бере участь в розпізнаванні зорових, музичних образів, форми і структури предметів, у свідомій орієнтації в просторі.

У корі замикаються умовно-рефлекторні зв’язки, тому вона є органом придбання та накопичення життєвого досвіду і пристосування організму до постійно мінливих умов зовнішнього середовища.

Таким чином, кора великих півкуль переднього мозку – це вищий відділ ЦНС, який регулює і координує роботу всіх органів. Він є також матеріальною основою психічної діяльності людини.

Вікові особливості:

Дозрівання кори великих півкуль – формування нейронної організації кори великих півкуль в процесі розвитку дитини. У розвитку К. б. п. в онтогенезі виділяються два процеси – зростання кори і диференціювання її нервових елементів. Найбільш інтенсивне зростання ширини кори і її шарів відбувається на першому році життя, поступово сповільняться і припиняючись до в різні терміни – до 3 років в проекційних, до 7 років в асоціативних областях. Зростання кори відбувається за рахунок розширення міжнейрональні простору (розрідження клітин) і в результаті збільшення волокнистого компонента – зростання і розгалужень дендритів і аксонів – і розвитку клітин глії, що здійснює метаболічну забезпечення розвиваються нервових клітин, які збільшуються в розмірах. Процес диференціювання нейронів, починаючись також в ранньому постнатальному онтогенезі, триває протягом тривалого періоду індивідуального розвитку, підкоряючись як генетичному факторі, так і факторів зовнішнього впливів.

 Функціональне значення відділів стовбура головного мозку |  Вікові особливості ендокринної системи. Гормони, їх властивості

 система крові |  Спадковість і середовище, їх вплив на розвиток організму. Поняття генотипу і фенотипу, онтогенезу і філогенезу |  Організм як єдине ціле. Основні закономірності і чинники зростання і розвитку людського організму |  Акселерація. Медичні і педагогічні проблеми акселерації. Особливості акселерації в умовах Кольського Заполяр’я |  Поняття збудливих тканин. Мембранний потенціал. потенціал дії |  Поняття про стан відносного фізіологічного спокою і активності |  Поняття про нервовий центр. Властивості нервових центрів. Компенсація функцій і пластичність нервових центрів |  Вегетативна нервова система і її роль в життєдіяльності організму |  Соматична нервова система і її роль в життєдіяльності організму |  Будова, функції та вікові особливості спинного мозку |

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #