Зв язок рельєфу з будовою земної кори
§ 3. Будова земної
кори і рельєф
1. Пригадайте, що таке земна кора.
2. Чим материкова кора відрізняється від океанічної?
3. Які розрізняють форми рельєфу?
БУДОВА
ЗЕМНОЇ КОРИ. Як відомо, земна кора – це верхній шар нашої планети. Разом з
верхньою частиною мантії вона утворює літосферу – тверду оболонку Землі.
Розрізняють два головні типи земної кори. Материкова земна кора
складається з трьох шарів (осадового, гранітного, базальтового). Океанічна
земна кора утворена лише двома шарами (осадовим і базальтовим) і дуже
тонка. Такий тип кори є лише під западинами океанів.
Учені вважають, що спочатку на нашій планеті утворилася
земна кора океанічного типу. Під впливом процесів, що відбуваються в надрах
Землі, вона потовщувалася і на її поверхні утворилися складки – гірські
ділянки. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін:
розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами,
поки не набула сучасного вигляду.
Мал. Будова земної
кори
РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ.Згідно з теорією руху літосферних
плит, що ґрунтується на гіпотезі дрейфу материків, земна кора разом з частиною
верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими
розломами на величезні блоки – літосферні плити. Більшість плит включають як материкову, так і океанічну земну
кору. Їх товщина 60 – 100 км.
Літосферні плити здатні повільно переміщуватися по
в’язкій поверхні мантії (астеносфері), ніби гігантські крижини поверхнею води.
Швидкість їх руху видається мізерною – кілька сантиметрів на рік. Проте цей рух
відбувається протягом сотень мільйонів років, тому плити за такий час
переміщуються на тисячі кілометрів. Отже, сучасне розміщення материків і
океанів – це результат тривалого горизонтального руху літосферних плит. Ці рухи також призводять до того, що на стиках
плит в одних місцях відбувається їх зіткнення, а в інших – розсування.
Внаслідок зіткнення
двох літосферних плит з материковою корою їхні краї разом з усіма
нагромадженими осадовими породами зминаються у складки, породжуючи гірські
хребти. Якщо ж зближуються плити, одна з океанічною, а друга з материковою
корою, то перша прогинається і ніби пірнає під материкову. При цьому
припіднятий край материкової кори зминається в складки, формуючи гори, уздовж
узбереж виникають ланцюги островів і глибоководні жолоби.
При розсуванні літосферних плит на їх межах утворюються тріщини.
Таке трапляється здебільшого на дні океанів з тонкою корою – в рифтових долинах – поздовжніх ущелинах
(завширшки кілька десятків кілометрів), що розділяють серединно-океанічні хребти – величезні підводні гірські споруди.
Тріщинами на поверхню дна піднімається розплавлена магма. При її охолодженні з
магматичних порід виникає смуга молодої земної кори. Вона поступово
розповзається в обидва боки від глибинного розлому, що її породив, нарощуючи
краї літосферних плит. Внаслідок цього океанічне ложе розширюється. На дні
океану працює ніби гігантський конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою
від місця їх зародження до материкових околиць океану. Швидкість їх руху
маленька, а шлях довгий. Тому ці ділянки досягають берегів через 15 – 20 млн
років. Пройшовши цей шлях, вони опускаються в глибоководний жолоб і, пірнаючи
під материк, занурюються в мантію, з якої вони утворилася в центральних
частинах серединно-океанічних хребтів.
СТІЙКІ
ТА РУХОМІ ДІЛЯНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ.Рухи літосферних плит указують на
те, що на земній поверхні є
відносно стійкі та рухомі ділянки.
Відносно стійкі ділянки земної
кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні
ділянки літосферних плит. Вони лежать в основі материків і
океанічних западин. Платформи мають двошарову будову. Нижній ярус – фундамент,
утворений кристалічний магматичними і метаморфічними породами. Верхній –
осадовий чохол, складений осадовими породами, що ніби чохлом накривають зверху
фундамент. Подекуди тверді кристалічні породи фундаменту виступають з-під
пухких осадових порід чохла на поверхню платформи. Такі ділянки називають щитами.
Ділянки ж перекриті чохлом називають – плитами (не плутайте з
літосферними плитами). За
геологічним віком розрізняють давні
і молоді платформи. Давні платформи
утворилися в найдавніші геологічні часи – в архейську і протерозойську
ери, тобто в докембрії. Вік їх
фундаменту 1,5 – 4 млрд років. Фундамент молодих
платформ утворився тільки 0,5 млрд років тому.
Між відносно стійкими ділянками земної кори розміщуються
нестійкі зони – рухомі пояси.
Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі і в океанах (в
серединно-океанічних хребтах і глибоководних жолобах). У цих вузьких, але витягнутих на тисячі кілометрів
зонах, скупчені вулкани і часто трапляються землетруси. Тому їх називають сейсмічними
поясами.
РОЗМІЩЕННЯ
ФОРМ РЕЛЬЄФУ.Рельєф тісно пов’язаний з будовою
земної кори. Сучасний її зовнішній вигляд формують найбільші форми рельєфу –
виступи материків і западини океанів, гори і величезні рівнини. Вони утворилися
в результаті рухів літосферних плит. У розміщенні форм рельєфу на поверхні
Землі є певні закономірності.
Виступи материків відповідають земній корі материкового
типу, а океанічні западини – областям поширення океанічної кори. Великі рівнини
розміщуються на давніх платформах. Від
того на якій ділянці платформи розташована рівнина залежить її висота: на щитах
найчастіше лежать височини і плоскогір’я, на плитах – низовини.
Гори суходолу та
серединно-океанічні хребти і глибоководні жолоби на дні океанів розташовуються
у рухомих поясах на межах літосферних плит. На суходолі при зіткненні
літосферних плит породи на їх краях зминаються в складки – утворюється область складчастості. При цьому
виникають молоді складчасті гори. Поступово, протягом мільйонів років, вони
руйнуються. Наступні рухи земної кори розломами розбивають їх на окремі брили.
По цих розломах відбувається вертикальне зміщення: якщо одна ділянка
піднімається відносно сусідніх, то утворюється горст, якщо опускається – грабен.
Так утворюються складчасто-брилові гори.
ЗМІНА
РЕЛЬЄФУ.Основною причиною різноманітності
рельєфу є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно.
Внутрішні сили в основному створюють великі форми
рельєфу. Зовнішні ж сили (вивітрювання, робота текучих вод, вітру, підземних
вод, льодовиків, морського прибою) руйнують гірські породи і переносять
продукти руйнування з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх
відкладення і нагромадження. Зміна рельєфу Землі відбувається безперервно.
Змінюються обриси гір, їх висота, вирівнюються горби, заповнюються зниження.
Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.
Рельєф нашої планети формувався тривалий час. При цьому
періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори,
коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на
рівнини.
ЯК
ЧИТАТИ КАРТУ «БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ».На тематичній карті «Будова
земної кори» показано розташування літосферних плит та напрямки і швидкість їх
руху. На плитах виділено кольором платформи і області складчастості. Вони краще
вивчені і більш достовірно показані на суходолі. Як видно з карти, ядра сучасних материків утворюють здебільшого давні
докембрійські платформи. Їх обрамляють молоді платформи та області
складчастості, що утворилися в наступні ери. Часто на карті «Будова земної
кори» наводиться спеціальна шкала – геохронологічна
таблиця, що відображає відтинки геологічного часу (геологічні ери,
періоди), яким відповідає певний етап формування земної кори (епохи
горотворення).
На карті на дні морів і океанів позначено океанічні
платформи, серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби, зони розломів.
Штриховкою та значками відмічені зони землетрусів і вулкани. На місцезнаходження родовищ різних за походженням
(осадових, магматичних, метаморфічних) корисних копалин вказують типові значки.
Мал. Геохронологічна таблиця
Працюємо з картою
1.
Назвіть і покажіть великі літосферні плити. Якими типами земної кори вони
утворені?
2.
Визначте, в якому напрямку переміщуються Південноамериканська і
Африканська, Євразійська і Індо-Австралійська плити.
3.
Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються з найбільшою
швидкістю.
4.
Де проходять межі літосферних плит? Які процеси та явища виникають на їх межах?
Поясніть, чому у межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 80 % усіх
сучасних вулканів.
5.
Назвіть острови Атлантичного океану, що лежать на межах літосферних плит.
Які острови цього океану розташовані поза їх межами?
6.
Наведіть приклади сусідства глибоководних жолобів і острівних дуг. Які
природні процеси та явища виникають поблизу них?
7.
Які форми рельєфу виникають на межах літосферних плит на суходолі? Наведіть
конкретні приклади.
8.
Назвіть давні (докембрійські) платформи.
9.
Області складчастості яких періодів є на Євразійській плиті?
Запитання і
завдання
1. Чим земна кора материкового
типу відрізняється від кори океанічного типу?
2. Якими є наслідки зближення і
розсування літосферних плит?
3. Яку будову має платформа? Які
розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної
кори”, найбільші давні та молоді платформи.
4. Визначте за картою, де
розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.
5. Які існують закономірності у
розміщенні форм рельєфу?
Источник
Тема: Практична робота №1 Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу
Виконала вчитель вищої категорії Чайковська Оксана Віталіївна
Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання учнів про будову земної кори та рельєф; формувати вміння працювати з картами атласу та встановлювати відповідність між тектонічними структурами й основними формами рельєфу; розвивати дослідницький підхід до вивчення об’єктів, уміння управляти своєю пізнавальною діяльністю; виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.
Обладнання: фізична карта світу, фізична карта України, карта «Будова земної кори», геологічна карта світу, карта «Тектонічна будова України», підручники, атласи, контурні карти, мультимедійна презентація.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть називати найбільші платформи та області складчастості; наводити приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості; пояснювати закономірності розміщення рівнин і гір на материках та в океанах.
Хід роботи:
Прийом «Бліцопитування»
· Чим відрізняється будова материкової та океанічної земної кори?
· Які спостереження навели на думку А. Вегенера про дрейф континентів?
· Що, на думку сучасних учених, переміщує літосферні плити?
· Які види взаємодії літосферних плит вам відомі?
· До яких наслідків це призводить?
1. Запишіть у робочому зошиті визначення понять: рельєф; платформа, пояс (область) складчастості; геологічний час.
2. Спишіть у робочий зошит речення, заповнивши пропуски.
Тектонічні структури показані на … карті. Форми рельєфу зображені на … карті.
3. Проаналізуйте тектонічну карту світу:
А) Які основні тектонічні об’єкти на ній зображенні?
Б) На яких тектонічних структурах знаходиться Україна?
В) На якій тектонічній структурі знаходиться Житомирська область?
4. Проаналізуйте фізичну карту світу:
А) Які основні форми рельєфу на ній зображенні?
Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають платформам.
Б) Назвіть основні форми рельєфу України і позначте їх на контурній карті
В) Назвіть основні форми рельєфу Житомирської області
5. Заповніть подану таблицю в зошиті за зразком. Для цього проаналізуйте фізичну й тектонічну карти світу:
а) знайдіть на фізичній карті світу зазначені в таблиці форми рельєфу і позначте їх на контурній карті;
б) розгляньте тектонічну карту світу (карту будови земної кори) та з’ясуйте, яким кольором на ній позначені різні за геологічним віком платформи та пояси складчастості;
в) визначте, на яких ділянках земної кори знаходяться наведені в таблиці форми рельєфу.
6. Порівняйте фізичну й тектонічну карти та з’ясуйте положення зазначених у таблиці форм рельєфу в межах літосферних плит (у середині чи на краях літосферних плит сформувалися платформи та різні за віком пояси складчастості).
Взаємозв’язок між формами рельєфу, тектонічними структурами та геологічною будовою території
Форми рельєфу | Тектонічна структура | Положення в межах літосферних плит | |
Назва | Геологічний вік | ||
Східноєвропейська рівнина | Східноєвропейська платформа | Докембрій (архей, протерозой) | У середині Євразійської літосферної плити |
Західносибірська рівнина | Сибірська платформа | Палеозой (силурійський) | У середині Євразійської літосферної плити |
Східноафриканське плоскогір’я | Центрально-африканський щит | Докембрій (архейська) | У середині Африканської літосферної плити |
Центральні та Великі рівнини (у Північній Америці) | Область нової складчастості | Кайнозойська (неогеновий) | У середині Північно-американськоїлітосферної плити |
Скандинавські гори | Балтійський щит | Докембрій (архейська) | На заході Євразійської літосферної плити |
Уральські гори | Області герцинської складчатості | Докембрій (архейська) | На заході Євразійської літосферної плити |
Великий Вододільний хребет | Області герцинської складчатості | Палеозойська (девонський) | На сході індо-австралійськоїлітосферної плити |
Кордильєри | Область альпійської складчатості | Мезозойська (крейдовий) | На заході Північно-Американської літосферної плити |
Анди | Області кайнезойської складчатості | Кайнозойська (антропогеновий) | На заході Південно-Американської літосферної плити |
Запам’ятай!
Відносно стійким ділянкам літосферних плит — платформам — відповідають рівнини.
Складчастим рухомим тектонічним областям у рельєфі відповідають гори, тому що тут відбуваються активні горотворчі процеси, вулкани, землетруси; чим давніша складчастість( герцинська, каледонська, байкальська), тим гори за абсолютною висотою нижчі.
7. За допомогою логічного ланцюжка приведіть декілька прикладів відповідності між зіткненням літосферних плит та формами рельєфу.
Приклад:
Зіткнення плит – форма рельєфу.
Зіткнення плити Наска та Південноамериканської плити = Анди
Напишіть висновок про закономірності поширення великих форм рельєфу.
Висновок – Розташування крупних форм рельєфу в межах материків пов’язане з будовою та розташуванням основних структурних елементів земної кори — платформ та складчастих поясів.
Источник
ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ОСНОВНИХ
ФОРМ РЕЛЬЄФУ НА МАТЕРИКАХ І ОКЕАНАХ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1. АНАЛІЗ ТЕКТОНІЧНОЇ ТА ФІЗИЧНОЇ КАРТ СВІТУ: ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ
МІЖ ТЕКТОНІЧНОЮ БУДОВОЮ І ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ
Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання учнів про будову земної кори та рельєф; формувати вміння працювати з картами атласу та встановлювати відповідність між тектонічними структурами й основними формами рельєфу; розвивати дослідницький підхід до вивчення об’єктів, уміння управляти своєю пізнавальною діяльністю; виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.
Обладнання: фізична карта світу, карта «Будова земної кори», підручники, атласи, контурні карти, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть називати найбільші платформи та області складчастості; наводити приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості; пояснювати закономірності розміщення рівнин і гір на материках та в океанах.
ХІД УРОКУ:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Прийом «Бліцопитування»
Чим відрізняється будова материкової та океанічної земної кори?
Які спостереження навели на думку А. Вегенера про дрейф континентів? Чому гіпотезу Вегенера спочатку розкритикували?
Що, на думку сучасних учених, переміщує літосферні плити?
Які види взаємодії літосферних плит вам відомі?
До яких наслідків це призводить?
Перевірка домашнього завдання
Обговорення, наведення доказів щодо прогнозів подальших змін
у співвідношенні материків та океанів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Практичність теорії»
З курсу географії шостого класу вам відомо, що будь-які нерівності земної поверхні називають рельєфом. Рельєф материків дуже неоднорідний: безкраї рівнини та гірські масиви, западини та плоскогір’я, долини річок, горби та яри тощо. Якщо зазирнути в океанічні глибини, то на дні також є численні нерівності. Які чинники обумовлюють формування такого розмаїття форм рельєфу? (Відповіді учнів.)
Серед багатьох рельєфоутворювальних чинників за утворення найбільших та основних форм рельєфу земної поверхні «відповідають» внутрішні сили Землі. Для того щоб зрозуміти закономірності розташування основних форм рельєфу на материках та в океанах, потрібно знати особливості розташування структурних елементів земної кори — платформ та областей складчастості.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1 Тектонічні структури
Робота з картою «Будова земної кори»
Платформи — це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.
Платформи мають двоярусну будову: фундамент, складений щільними метаморфічними та магматичними породами, та осадовий чохол з осадових порід більш пізнього віку.
У разі, коли гірські породи фундаменту виходять на поверхню, формуються щити. Ділянки, перекриті потужними товщами осадових порід, називають плитами платформ.
Більшість платформ утворилися дуже давно — понад декілька мільярдів років тому, в докембрії. Тому їх називають давніми докембрійськими платформами. Молоді платформи мають фундамент, складений з палеозойських порід.
Давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи становлять основу сучасних материків.
Завдання. За картою будова земної кори назвіть давні та молоді платформи.
На межах літосферних плит розміщуються рухомі пояси Землі. Там продовжується формування земної кори, багато активних вулканів, відбуваються землетруси. На суходолі внаслідок зіткнення літосферних плит гірські породи зминаються в складки. Так виникають області складчастості. Найбільшими та найактивнішими областями складчастості на сучасному етапі розвитку літосфери є Тихоокеанський і Середземноморсько-Гімалайський.
Висновок 1. Залежно від інтенсивності та режиму тектонічних рухів, у будові земної кори розрізняють платформи та пояси складчастості.
2. Рельєф материків
Найбільшими — планетарними формами рельєфу — є виступи материків і западини океанів. Своїм походженням вони завдячують внутрішнім силам Землі, що лежать в основі утворення різних типів земної кори. Континентальному (материковому) типу земної кори відповідають материки. Їхні окраїни затоплені водами океанів. Океанічному типу земної кори відповідає ложе океану.
У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.
Робота з картами «Будова земної кори» та фізичною картою світу
Практична робота №1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.
Завдання 1. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають платформам.
Висновок 2. Відносно стійким ділянкам літосферних плит — платформам — відповідають рівнини.
Завдання 2. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають областям складчастості.
Висновок 3. В областях складчастості на межах зіткнення літосферних плит утворюються складчасті гори.
Висновок 4. Розташування крупних форм рельєфу в межах материків пов’язане з будовою та розташуванням основних структурних елементів земної кори — платформ та складчастих поясів.
3. Особливості рельєфу дна океанів
У рельєфі дна Світового океану виділяють шельф, материковий схил, ложе океану, серединно-океанічні хребти.
Континентальний шельф — затоплені водами океану частини материків із материковою земною корою, до глибин 200 м, місцями 350–400 м. Материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної частини та опускається на глибину 3,5–4 км.
Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини, що відповідають океанічним платформам.
У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розколинами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Серединно-океанічним хребтам властива висока сейсмічність, тектонічна активність, інтенсивний вулканізм і підвищені потоки тепла з надр Землі.
Найглибші місця океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію.
Практична робота 1 (продовження)
Завдання. За фізичною картою наведіть приклади середино-океанічних хребтів, океанічних улоговин, глибоководних жолобів. За картою будова земної кори установіть закономірності їх розташування.
Висновок 5. Океанічні котловини сформувалися на океанічних платформах. Серединно-океанічні хребти утворюються на місці розходження літосферних плит. Глибоководні жолоби сформувалися в місцях взаємодії океанічних та материкових літосферних плит.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Прийом «Картографічний практикум»
На контурній карті позначте (кольором):
а) давні платформи;
б) області альпійської складчастості.
Підпишіть форми рельєфу, що їм відповідають.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
Учні підбивають підсумки за допомогою учителя, відповідаючи на запитання: «Що нового ви дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці?»
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Орацювати § 6 підручника.
2. Порівняти рельєф західної і південно-східної частини Африки. Поміркуйте, чому річки, що впадають в Атлантичний океан довгі, а в Індійський – короткі.
Тектоніка – розділ геології, що вивчає будову земної кори й особливості її розвитку.
Платформи— це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.
Плита – ділянка платформи вкрита осадовим чохлом.
Щит – ділянка з незначним чохлом, або без нього.
ПЛАТФОРМИ:
Материкові
Океанічні
Залежно від віку:
Молоді
Старі
Внутрішні процеси Зовнішні процеси
Форми рельєфу
Планетарні: материки Океанічні западини
Основні: рівнини гори підводні рівнини гори глибоководні жолоби
Дрібні: яри долини рік балки
Источник