Між будовою земної кори та формою рельєфу
§ 3. Будова земної
кори і рельєф
1. Пригадайте, що таке земна кора.
2. Чим материкова кора відрізняється від океанічної?
3. Які розрізняють форми рельєфу?
БУДОВА
ЗЕМНОЇ КОРИ. Як відомо, земна кора – це верхній шар нашої планети. Разом з
верхньою частиною мантії вона утворює літосферу – тверду оболонку Землі.
Розрізняють два головні типи земної кори. Материкова земна кора
складається з трьох шарів (осадового, гранітного, базальтового). Океанічна
земна кора утворена лише двома шарами (осадовим і базальтовим) і дуже
тонка. Такий тип кори є лише під западинами океанів.
Учені вважають, що спочатку на нашій планеті утворилася
земна кора океанічного типу. Під впливом процесів, що відбуваються в надрах
Землі, вона потовщувалася і на її поверхні утворилися складки – гірські
ділянки. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін:
розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами,
поки не набула сучасного вигляду.
Мал. Будова земної
кори
РУХИ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ.Згідно з теорією руху літосферних
плит, що ґрунтується на гіпотезі дрейфу материків, земна кора разом з частиною
верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими
розломами на величезні блоки – літосферні плити. Більшість плит включають як материкову, так і океанічну земну
кору. Їх товщина 60 – 100 км.
Літосферні плити здатні повільно переміщуватися по
в’язкій поверхні мантії (астеносфері), ніби гігантські крижини поверхнею води.
Швидкість їх руху видається мізерною – кілька сантиметрів на рік. Проте цей рух
відбувається протягом сотень мільйонів років, тому плити за такий час
переміщуються на тисячі кілометрів. Отже, сучасне розміщення материків і
океанів – це результат тривалого горизонтального руху літосферних плит. Ці рухи також призводять до того, що на стиках
плит в одних місцях відбувається їх зіткнення, а в інших – розсування.
Внаслідок зіткнення
двох літосферних плит з материковою корою їхні краї разом з усіма
нагромадженими осадовими породами зминаються у складки, породжуючи гірські
хребти. Якщо ж зближуються плити, одна з океанічною, а друга з материковою
корою, то перша прогинається і ніби пірнає під материкову. При цьому
припіднятий край материкової кори зминається в складки, формуючи гори, уздовж
узбереж виникають ланцюги островів і глибоководні жолоби.
При розсуванні літосферних плит на їх межах утворюються тріщини.
Таке трапляється здебільшого на дні океанів з тонкою корою – в рифтових долинах – поздовжніх ущелинах
(завширшки кілька десятків кілометрів), що розділяють серединно-океанічні хребти – величезні підводні гірські споруди.
Тріщинами на поверхню дна піднімається розплавлена магма. При її охолодженні з
магматичних порід виникає смуга молодої земної кори. Вона поступово
розповзається в обидва боки від глибинного розлому, що її породив, нарощуючи
краї літосферних плит. Внаслідок цього океанічне ложе розширюється. На дні
океану працює ніби гігантський конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою
від місця їх зародження до материкових околиць океану. Швидкість їх руху
маленька, а шлях довгий. Тому ці ділянки досягають берегів через 15 – 20 млн
років. Пройшовши цей шлях, вони опускаються в глибоководний жолоб і, пірнаючи
під материк, занурюються в мантію, з якої вони утворилася в центральних
частинах серединно-океанічних хребтів.
СТІЙКІ
ТА РУХОМІ ДІЛЯНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ.Рухи літосферних плит указують на
те, що на земній поверхні є
відносно стійкі та рухомі ділянки.
Відносно стійкі ділянки земної
кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні
ділянки літосферних плит. Вони лежать в основі материків і
океанічних западин. Платформи мають двошарову будову. Нижній ярус – фундамент,
утворений кристалічний магматичними і метаморфічними породами. Верхній –
осадовий чохол, складений осадовими породами, що ніби чохлом накривають зверху
фундамент. Подекуди тверді кристалічні породи фундаменту виступають з-під
пухких осадових порід чохла на поверхню платформи. Такі ділянки називають щитами.
Ділянки ж перекриті чохлом називають – плитами (не плутайте з
літосферними плитами). За
геологічним віком розрізняють давні
і молоді платформи. Давні платформи
утворилися в найдавніші геологічні часи – в архейську і протерозойську
ери, тобто в докембрії. Вік їх
фундаменту 1,5 – 4 млрд років. Фундамент молодих
платформ утворився тільки 0,5 млрд років тому.
Між відносно стійкими ділянками земної кори розміщуються
нестійкі зони – рухомі пояси.
Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі і в океанах (в
серединно-океанічних хребтах і глибоководних жолобах). У цих вузьких, але витягнутих на тисячі кілометрів
зонах, скупчені вулкани і часто трапляються землетруси. Тому їх називають сейсмічними
поясами.
РОЗМІЩЕННЯ
ФОРМ РЕЛЬЄФУ.Рельєф тісно пов’язаний з будовою
земної кори. Сучасний її зовнішній вигляд формують найбільші форми рельєфу –
виступи материків і западини океанів, гори і величезні рівнини. Вони утворилися
в результаті рухів літосферних плит. У розміщенні форм рельєфу на поверхні
Землі є певні закономірності.
Виступи материків відповідають земній корі материкового
типу, а океанічні западини – областям поширення океанічної кори. Великі рівнини
розміщуються на давніх платформах. Від
того на якій ділянці платформи розташована рівнина залежить її висота: на щитах
найчастіше лежать височини і плоскогір’я, на плитах – низовини.
Гори суходолу та
серединно-океанічні хребти і глибоководні жолоби на дні океанів розташовуються
у рухомих поясах на межах літосферних плит. На суходолі при зіткненні
літосферних плит породи на їх краях зминаються в складки – утворюється область складчастості. При цьому
виникають молоді складчасті гори. Поступово, протягом мільйонів років, вони
руйнуються. Наступні рухи земної кори розломами розбивають їх на окремі брили.
По цих розломах відбувається вертикальне зміщення: якщо одна ділянка
піднімається відносно сусідніх, то утворюється горст, якщо опускається – грабен.
Так утворюються складчасто-брилові гори.
ЗМІНА
РЕЛЬЄФУ.Основною причиною різноманітності
рельєфу є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно.
Внутрішні сили в основному створюють великі форми
рельєфу. Зовнішні ж сили (вивітрювання, робота текучих вод, вітру, підземних
вод, льодовиків, морського прибою) руйнують гірські породи і переносять
продукти руйнування з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх
відкладення і нагромадження. Зміна рельєфу Землі відбувається безперервно.
Змінюються обриси гір, їх висота, вирівнюються горби, заповнюються зниження.
Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.
Рельєф нашої планети формувався тривалий час. При цьому
періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори,
коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на
рівнини.
ЯК
ЧИТАТИ КАРТУ «БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ».На тематичній карті «Будова
земної кори» показано розташування літосферних плит та напрямки і швидкість їх
руху. На плитах виділено кольором платформи і області складчастості. Вони краще
вивчені і більш достовірно показані на суходолі. Як видно з карти, ядра сучасних материків утворюють здебільшого давні
докембрійські платформи. Їх обрамляють молоді платформи та області
складчастості, що утворилися в наступні ери. Часто на карті «Будова земної
кори» наводиться спеціальна шкала – геохронологічна
таблиця, що відображає відтинки геологічного часу (геологічні ери,
періоди), яким відповідає певний етап формування земної кори (епохи
горотворення).
На карті на дні морів і океанів позначено океанічні
платформи, серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби, зони розломів.
Штриховкою та значками відмічені зони землетрусів і вулкани. На місцезнаходження родовищ різних за походженням
(осадових, магматичних, метаморфічних) корисних копалин вказують типові значки.
Мал. Геохронологічна таблиця
Працюємо з картою
1.
Назвіть і покажіть великі літосферні плити. Якими типами земної кори вони
утворені?
2.
Визначте, в якому напрямку переміщуються Південноамериканська і
Африканська, Євразійська і Індо-Австралійська плити.
3.
Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються з найбільшою
швидкістю.
4.
Де проходять межі літосферних плит? Які процеси та явища виникають на їх межах?
Поясніть, чому у межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 80 % усіх
сучасних вулканів.
5.
Назвіть острови Атлантичного океану, що лежать на межах літосферних плит.
Які острови цього океану розташовані поза їх межами?
6.
Наведіть приклади сусідства глибоководних жолобів і острівних дуг. Які
природні процеси та явища виникають поблизу них?
7.
Які форми рельєфу виникають на межах літосферних плит на суходолі? Наведіть
конкретні приклади.
8.
Назвіть давні (докембрійські) платформи.
9.
Області складчастості яких періодів є на Євразійській плиті?
Запитання і
завдання
1. Чим земна кора материкового
типу відрізняється від кори океанічного типу?
2. Якими є наслідки зближення і
розсування літосферних плит?
3. Яку будову має платформа? Які
розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної
кори”, найбільші давні та молоді платформи.
4. Визначте за картою, де
розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.
5. Які існують закономірності у
розміщенні форм рельєфу?
Источник
ПРАКТИЧНА РОБОТА.ВСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ БУДОВОЮ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ГЕОЛОГІЧНОГО ЧАСУ
Мета: повторення та систематизація знань, отриманих протягом вивчення теми «Літосфера»; вдосконалення практичних умінь працювати з картами атласу, підручником, застосовувати на практиці набуті знання; розвиток самостійності, логічного мислення.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, завдання практичної роботи.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бліц-опитування
• Пригадайте нові поняття, про які ви дізналися під час вивчення теми «Літосфера».
• Яких практичних умінь ви набули під час вивчення названої теми?
• В яких випадках вам у житті можуть стати в пригоді знання та вміння, які ви отримали, вивчаючи тему?
IIІ. Виконання завдань практичної роботи (індивідуально)
Варіант І
І рівень
1. Користуючись фізичною картою України, визначте, які низовини є на її території.
2. На контурній карті світу позначте:
а) Західносибірську рівнину, Бразільське плоскогір’я;
б) гори Анди.
II рівень
3. Позначте на контурній карті місця, де найчастіше відбуваються землетруси.
4. Намалюйте схему утворення землетрусу, зробіть необхідні підписи.
IIІ рівень
5. Охарактеризуйте географічне положення Амазонської низовини за планом:
План | Характеристика |
1. Назва | |
2. В якій частині якого материка розташована? | |
3. Між якими паралелями та меридіанами розташована? | |
4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід |
IV рівень
6. За допомогою необхідних карт атласу визначте взаємозв’язки між будовою земної кори, названими формами рельєфу та встановіть їх геологічний час утворення. Результати занесіть у таблицю.
а) Західносибірська рівнина;
б) гори Анди.
Назва форми рельєфу | Відповідна тектонічна структура (платформа або область складчастості) | Час утворення |
Зразок: Плоскогір’я Декан | Індійська платформа | Докембрій |
Варіант ІІ
І рівень
1. Користуючись фізичною картою України, визначте, які височини є на її території.
2. На контурній карті світу позначте:
а) Східноєвропейську рівнину, плоскогір’я Декан;
б) гори Альпи.
II рівень
3. Позначте на контурній карті райони активної вулканічної діяльності.
4. Намалюйте схему вулкана. Зробіть необхідні підписи.
IIІ рівень
5. Охарактеризуйте географічне положення Середньосибірського плоскогір’я за планом:
План | Характеристика |
1. Назва | |
2. В якій частині якого материка розташована? | |
3. Між якими паралелями та меридіанами розташована? | |
4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід |
IV рівень
6. За допомогою необхідних карт атласу визначте взаємозв’язки між будовою земної кори, названими формами рельєфу та встановіть їх геологічний час утворення. Результати занесіть у таблицю.
а) Східноєвропейська рівнина;
б) гори Альпи.
Назва форми рельєфу | Відповідна тектонічна структура (платформа або область складчастості) | Час утворення |
Зразок: Плоскогір’я Декан | Індійська платформа | Докембрій |
IV. Підсумок уроку
Обговорення завдань практичної роботи (які були легкими, які викликали утруднення).
V. Домашнє завдання
• Повторити тему «Літосфера».
• Підготуватися до уроку тематичного оцінювання.
Источник
Тема. ПРАКТИЧНА РОБОТА.ВСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ БУДОВОЮ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ГЕОЛОГІЧНОГО ЧАСУ
Мета: повторення та систематизація знань, отриманих протягом вивчення теми «Літосфера»; вдосконалення практичних умінь працювати з картами атласу, підручником, застосовувати на практиці набуті знання; розвиток самостійності, логічного мислення.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, завдання практичної роботи.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бліц-опитування
• Пригадайте нові поняття, про які ви дізналися під час вивчення теми «Літосфера».
• Яких практичних умінь ви набули під час вивчення названої теми?
• В яких випадках вам у житті можуть стати в пригоді знання та вміння, які ви отримали, вивчаючи тему?
IIІ. Виконання завдань практичної роботи (індивідуально)
Варіант І
І рівень
1. Користуючись фізичною картою України, визначте, які низовини є на її території.
2. На контурній карті світу позначте:
а) Західносибірську рівнину, Бразільське плоскогір’я;
б) гори Анди.
II рівень
3. Позначте на контурній карті місця, де найчастіше відбуваються землетруси.
4. Намалюйте схему утворення землетрусу, зробіть необхідні підписи.
IIІ рівень
5. Охарактеризуйте географічне положення Амазонської низовини за планом:
План | Характеристика |
1. Назва | |
2. В якій частині якого материка розташована? | |
3. Між якими паралелями та меридіанами розташована? | |
4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід |
IV рівень
6. За допомогою необхідних карт атласу визначте взаємозв’язки між будовою земної кори, названими формами рельєфу та встановіть їх геологічний час утворення. Результати занесіть у таблицю.
а) Західносибірська рівнина;
б) гори Анди.
Назва форми рельєфу | Відповідна тектонічна структура (платформа або область складчастості) | Час утворення |
Зразок: Плоскогір’я Декан | Індійська платформа | Докембрій |
Варіант ІІ
І рівень
1. Користуючись фізичною картою України, визначте, які височини є на її території.
2. На контурній карті світу позначте:
а) Східноєвропейську рівнину, плоскогір’я Декан;
б) гори Альпи.
II рівень
3. Позначте на контурній карті райони активної вулканічної діяльності.
4. Намалюйте схему вулкана. Зробіть необхідні підписи.
IIІ рівень
5. Охарактеризуйте географічне положення Середньосибірського плоскогір’я за планом:
План | Характеристика |
1. Назва | |
2. В якій частині якого материка розташована? | |
3. Між якими паралелями та меридіанами розташована? | |
4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід |
IV рівень
6. За допомогою необхідних карт атласу визначте взаємозв’язки між будовою земної кори, названими формами рельєфу та встановіть їх геологічний час утворення. Результати занесіть у таблицю.
а) Східноєвропейська рівнина;
б) гори Альпи.
Назва форми рельєфу | Відповідна тектонічна структура (платформа або область складчастості) | Час утворення |
Зразок: Плоскогір’я Декан | Індійська платформа | Докембрій |
IV. Підсумок уроку
Обговорення завдань практичної роботи (які були легкими, які викликали утруднення).
V. Домашнє завдання
• Повторити тему «Літосфера».
• Підготуватися до уроку тематичного оцінювання.
Источник
Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Коберник – Нова програма
Пригадайте! 1. Що таке абсолютна та відносна висота точок? Яку з них показують на картах? 2. Які існують способи зображення рельєфу на географічних картах і планах місцевості? 3. Що показано на тектонічній карті? 4. У якій послідовності тривали геологічні ери?
Форми рельєфу. Існують найрізноманітніші за масштабами та способами утворення форми рельєфу – нерівності земної поверхні, сукупність яких утворює рельєф. Рельєф земної поверхні вивчає наука геоморфологія (від грец. ге – Земля та морфо – форма). Складовою цієї науки є орографія (від грец. орос – гора та графіо – пишу), що вивчає розташування форм рельєфу, їхні розміри та висоту. На основі даних орографії складають фізичні карти.
Планетарні форми (або мегаформи) рельєфу – материки й западини океанів – сформувалися майже виключно під дією внутрішніх процесів. У їхніх межах виокремлюють основні форми (або макроформи) рельєфу: рівнини та гори. Їхнє формування є наслідком взаємодії як внутрішніх, так і зовнішніх геологічних процесів. Більшу частину суходолу становлять рівнини (майже 64 % його площі). Під гірськими системами зайнято 36 % його площі.
• 1. За допомогою фізичної карти світу: а) пригадайте назви найбільших рівнин на кожному з материків; б) покажіть гірські системи кожного материка та їхні найвищі точки; в) порівняйте середні висоти поверхні материків. 2. Назвіть основні форми рельєфу України та покажіть їх на фізичній карті.
На дні Океану також є рівнини й гори, а також притаманні лише океанічному дну вузькі й довгі глибоководні жолоби. На океанічному дні виокремлюють три основні частини: шельф (материкова обмілина завглибшки до 200 м), материковий схил (глибина від 200 до 2000 м) та ложе Океану.
Середні (мезо-) та малі (мікро-) форми рельєфу (яри, балки, зсуви, бархани, дюни) формуються переважно під дією зовнішніх геологічних процесів.
Тектонічні структури. Особливості будови літосфери та рух літосферних плит вивчає наука тектоніка (грец. тектоніка – будівельна справа). Внаслідок безперервних рухів літосферних плит на їхніх краях відбуваються потужні процеси горотворення, що супроводжуються активізацією інших внутрішніх процесів: вулканізмом та землетрусами. У центральних частинах літосферних плит переважає дія зовнішніх процесів, спрямована на згладжування поверхні.
Тектонічні структури – різні за утворенням, будовою, віком та розмірами ділянки літосфери.
Розрізняють два типи тектонічних структур: платформи та області складчастості (мал. 49). Якщо зіставити тектонічну карту з фізичною, то можна простежити закономірність: платформам у рельєфі відповідають рівнини, а областям складчастості – гори.
Мал. 49. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу
Платформи та пов’язані з ними форми рельєфу. За тектонічною картою видно, що основу кожної літосферної плити становлять платформи – відносно стійкі ділянки земної кори. У своїй будові платформи мають два «поверхи»: нижній – кристалічний фундамент і верхній – осадовий чохол. Кристалічний фундамент складений з твердих порід магматичного та метаморфічного походження. Внаслідок руйнівних процесів зверху на фундаменті платформи сформувався осадовий чохол, складений пухкими породами різного віку.
• Використовуючи тектонічну карту світу, знайдіть межі літосферних плит і обґрунтуйте розташування основних форм рельєфу (серединно-океанічних хребтів, глибоководних жолобів, глибоководних рівнин) в океанах.
Вік платформи визначається віком її кристалічного фундаменту. Розрізняють давні (докембрійські) та молоді (пізньопалеозойські) платформи. Вік фундаменту давніх платформ обчислюється в 1,0-3,5 млрд років. Він сформувався в ранні геологічні ери – архейську та протерозойську (у докембрії). Фундамент молодих платформ має вік у кілька сотень мільйонів років. Його формування відносять до другої половини палеозойської ери. Такі платформи називають «океанами, що не відбулися». На їхньому місці в пізньому палеозої існувала складчаста споруда. Її активне руйнування супроводжувалося прогином території та розсуванням літосферних плит. Унаслідок цих процесів мав сформуватися океан. Але продукти руйнування складчастої споруди засипали глибокі кількакілометрові улоговини осадовими породами, насиченими природним газом та нафтою. Через те пізньопалеозойський фундамент молодих платформ лежить на значних (3 – 18 км) глибинах під товстим шаром осадового чохла.
У межах платформ виокремлюють менші тектонічні структури: щити та плити. Щити – ті частини платформ, де кристалічний фундамент виступає на денну поверхню. Вони складені гірськими породами магматичного походження й являють собою значні виливи лави за часів давніх геологічних ер.
Ділянки платформ, де кристалічний фундамент вкритий осадовим чохлом, називають плитами. У межах плит окремі ділянки кристалічного фундаменту прогинаються у формі складок або просідають сходинками. Це западини. Товщина осадового чохла в них значно зростає. Там, де фундамент близько підходить до поверхні, а осадовий чохол тоншає, виникають кристалічні масиви.
• Зіставивши тектонічну та фізичну карти світу (або окремих материків), знайдіть відповідність: платформа, її вік → рівнина, характер її поверхні.
Платформам різного віку в рельєфі відповідають рівнини. Наприклад, у межах Східноєвропейської докембрійської платформи розміщена Східноєвропейська рівнина, Західносибірській молодій платформі в рельєфі відповідає Західносибірська рівнина. Поверхня давніх платформ погорбована. Щитам і кристалічним масивам зазвичай відповідають височини, западинам у межах плит – низовини. Молоді платформи в рельєфі представлено плоскими низовинами.
Області складчастості та пов’язані з ними форми рельєфу. Області складчастості – рухомі ділянки земної кори. Вони належать до сейсмічно активних територій. У їх межах поширені діючі або згаслі вулкани, гейзери, гарячі джерела. У рельєфі області складчастості представлено горами різної висоти.
За тектонічною картою видно, що області складчастості мають різний геологічний вік, оскільки сформувалися в одну з п’яти епох горотворення: байкальську (яка відбулася в пізньому протерозої: наприклад, гори Прибайкалля), каледонську (у ранньому палеозої: наприклад, Скандинавські гори), герцинську (у пізньому палеозої: зокрема, Уральські гори), мезозойську (у мезозойську еру: такого віку більша частина Кордильєр) або альпійську (у кайнозойську еру: зокрема, Гімалаї, Анди, Альпи, Карпати).
На краях плит літосфери розташовані переважно молоді області альпійської складчастості. Тому в їхніх межах найчастіше трапляються руйнівні землетруси, існують діючі вулкани, а молоді гори, як правило, є високими й мають складчасту будову. Що більш давніми є області складчастості, то далі вони розміщені від країв літосферних плит. При цьому сейсмічні явища в них менш відчутні, існують лише згаслі вулкани, а гори мають складчасто-брилову будову. Їх називають омолодженими, оскільки вони пережили стадію повного руйнування та вирівнювання. Вдруге вони відновилися під дією неотектонічних рухів, тобто упродовж неогенового та четвертинного періодів кайнозойської ери (протягом останніх 25-30 млн років). При цьому вирівняна поверхня була розбита на великі брили, які завдяки тектонічним рухам було піднято на різну висоту. Найчастіше давні гори бувають низькими, як-то Уральські, Аппалачі, Великий Вододільний хребет Австралії). Але серед давніх гір Азії існують й високі, такі як Тянь-Шань, Алтай, Куньлунь.
• 1. Зіставивши тектонічну та фізичну карти світу (або окремих материків), знайдіть відповідність: назви гір → їхні пересічні висоти та найвищі точки → вік області складчастості. 2. За тектонічною та фізичною картами України обґрунтуйте розташування основних форм рельєфу на території нашої держави.
Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв. Рельєф багато в чому визначає характер розселення людей. У цілому рівнини заселено більше, ніж гори. Так, 80 % людства живе саме на рівнинах. Історично абсолютну більшість міських населених пунктів у світі зведено також на рівнинах. Помітна різниця й у характері розселення сільських жителів на рівнинах і в горах. На рівнинах переважають великі села з розгалуженою системою вулиць. Вони розташовані або на вододілах, або у долинах річок залежно від глибини залягання підземних вод у земній корі. У горах люди найчастіше мешкають у міжгірських улоговинах і долинах річок, як правило, не вище ніж 800-1 000 м над рівнем моря. Часто оселі розкидано далеко одна від одної.
• Зіставте фізичну карту світу з картою густоти населення. На конкретних прикладах покажіть, як характер рельєфу визначає ступінь заселення території.
У більшості випадків рівнинний рельєф сприяє не лише розселенню людей, а й розміщенню більшості видів промислових виробництв, роботі наземного транспорту, полегшує прокладання комунікацій, здійснення будівельних робіт, ведення сільського господарства. У гірських районах частіше, ніж на рівнинах, трапляються такі несприятливі для людини природні явища, як землетруси, виверження вулканів, селеві потоки, паводки на річках. Водночас гірський рельєф є сприятливою передумовою для розвитку гірськолижного туризму, розміщення санаторно-курортного господарства, будівництва гідроелектростанцій. Завдяки особливостям гірських ландшафтів там можливі розвиток геотермальної та вітрової енергетики, лісового господарства, розведення певних видів риби та свійських тварин тощо.
• На основі одержаних у попередні роки знань про природу, населення та економіку України дайте якісну оцінку ступеня комфортності рельєфу різних частин нашої держави для розвитку таких видів діяльності: добувна промисловість, лісове господарство, зернове господарство, тваринництво, електроенергетика, залізничний транспорт, міжнародний туризм.
Якісну оцінку рельєфу конкретної території визначають як: дуже сприятливий, достатньо сприятливий, мало сприятливий, екстремальний. Для точнішого економічного оцінювання існує інший підхід – у конкретних коефіцієнтах, балах, грошовому еквіваленті. Для цього потрібні спеціальні дослідження фахівців.
1. Які існують за масштабом форми рельєфу? 2. Що таке тектонічні структури та які є їх види? 3. Назвіть характерні для платформ будову та геологічний вік. Порівняйте давні та молоді платформи. Як вони пов’язані з формами рельєфу? 4. Які існують різні за віком області складчастості та як вони відображені в рельєфі? 5. Наведіть конкретні приклади впливу рельєфу на розселення людей та розташування окремих видів господарської діяльності людини. 6*. Поміркуйте, чи впливає рельєф дна Океану на господарську діяльність людини.
Источник