Лікування кандидозу статевих органів

Кандидоз – грибкове захворювання, переважно вражає шкіру і слизові оболонки, рідше внутрішні органи. Розрізняють кандидоз дихальної, травної, сечостатевої систем. При різкому ослабленні імунітету може розвиватися генералізований кандидоз (кандидозний сепсис). Сечостатевої кандидоз у чоловіків проявляється запаленням статевого члена (почервоніння, набряклість, покриття сіруватимнальотом і ерозіями, свербіж, печіння і біль в області головки пеніса). Можливі кандидозний уретрит і цистит. У жінок виникає ураження зовнішніх статевих органів і піхви. Без своєчасного лікування кандидоз приймає хронічний рецидивуючий перебіг.

Розвиток кандидозу статевих органів

За даними проведених в області венерології досліджень найбільш часто розвитку кандидозу статевих органів сприяють такі чинники:

1. прийом антибактеріальних і ряду гормональних лікарських препаратів;
2. вагітність;
3. кандидоз (дисбактеріоз) кишечника;
4. цукровий діабет;
5. ВІЛ та інші інфекції, що пригнічують імунну систему;
6. зайве спринцювання;
7. носіння синтетичного та тісної білизни;
8. тривалий несприятливий вплив фізичних факторів (робота в теплих вологих приміщеннях і ін.).

Прояви кандидозу у жінок

Сечостатевої кандидоз більше поширений серед жінок. Порядку 75% жінок хоч раз в житті стикалися з проявами кандидозу, і у половини з них хвороба носила рецидивуючий характер.

У жінок кандидоз сечостатевого тракту характеризується ураженням слизових вульви і піхви, рідше – шийки матки, уретри і сечового міхура.

Кандидозний вульвіт і вульвовагініт, що не зачіпає сечовивідні шляхи, мають такі прояви:

• рясні, молочно-білого кольору і творожистой консистенції виділення з піхви з неприємним запахом;
• відчуття роздратування, свербіння або паління або в області вульви, що посилюється після сечовипускання, під час сну або після прийняття ванни;
• хворобливість статевих зносин, посилення симптомів роздратування і характерного неприємного запаху після статевого акту.

При кандидозної вульвите відбувається ураження дріжджоподібними грибками області зовнішніх статевих органів: клітора, малих і великих статевих губ, передодня піхви.

Кандидоз вульви може протікати в типових та атипових клінічних формах:

До типових форм кандидозу вульви відносяться:

• катарально-мембранозний вульвит гострого і підгострого перебігу;
• катаральний хронічний вульвіт.

Серед атипових форм кандидозу вульви виділяють:

• лейкоплакіевідний хронічний вульвіт;
• краурозоподобний хронічний вульвіт;
• асимптомним прурігинозний хронічний вульвіт;

Також нерідко зустрічаються змішані варіанти гострої грибкової інфекції: кандидозно – бактеріальні, кандидозно – хламідійні, кандидозно – гонорейні, кандидозно – тріхомонадние вульвіти.

Перебіг типових форм кандидозу вульви характеризується палінням і свербінням, інтенсивність яких посилюється перед менструацією і зменшується або зникає в менструальний і постменструальний періоди.

Уражені кандидозом слизові оболонки вульви гіперемійовані, мають багряно-синюшного відтінку. На слизових видно дрібно-точкові бульбашки, які при розтині утворюються великі ерозії. Малі статеві губи покриті нашаруваннями у вигляді білих сирнистий плівок.

У хронічній формі кандидозу вульви відзначається застійна гіперемія і інфільтрація тканин, їх потовщення і підвищена сухість.

Атиповий перебіг кандидозу вульви зустрічається рідко і протікає в хронічній формі.

З слизових оболонок вульви кандидоз може поширюватися на пахово-стегнові складки і періанальної ділянки. Такі прояви зазвичай спостерігаються при хронічному кандидозі у хворих з мікседемою, цукровий діабет, гіпофункцією яєчників.

Для кандидозного вагініту характерно поширення грибкового ураження на слизові оболонки піхви і нерідко вагінальну частину шийки матки.

Кандидоз піхви протікає в чотирьох основних формах:

• кандидозний катарально-ексудативно-мембранозний вагініт гострого і підгострого перебігу;
• змішаний кандидозно-бактеріальний катарально-ексудативний вагініт гострого і підгострого перебігу;
• кандидозний катаральний підгострий і хронічний вагініт;
• асимптомним кандидозний хронічний вагініт.

При кандидозі піхви слизові оболонки яскраво гіперемійовані, покриті сметанообразним або пухким крошковатая нальотом. Стіни і склепіння піхви, а також вагінальна частина шийки матки ерозовані. Виділення рясні, творожистой або сливкообразной консистенції, іноді пінистого і навіть гнійного характеру з неприємним запахом. Суб’єктивно пацієнтки відзначають помірну болючість, печіння і свербіж у піхві.

Кандидозний ендоцервіцит не зустрічається самостійно, а розвивається тільки в зв’язку з вагінальним кандидозом.

В результаті кандидозу піхви грибкова інфекція висхідним шляхом проникає через зовнішній зів в канал шийки матки. Часто причиною розвитку кандидозного ендоцервіциту служить неповноцінна функція яєчників. При типовому перебігу кандидозу шийки матки з цервікального каналу виділяються білі крошковатие грудочки або біла густа слиз. Зовні поверхню шийки матки покрита білими плівками. Стерта форма кандидозу шийки матки характеризується мізерним молочно-слизовими виділеннями.

Порівняно рідкісними проявами сечостатевого кандидозу у жінок є кандидозні уретрит і цистит. Гострий кандидозний уретрит характеризується постійними тупими болями в нижній частині живота і дизурическими розладами: різями, печінням, прискореним і болючими позивами до сечовипускання. При огляді відзначається набряклість і гіперемія губок уретри, сирні грудочки у зовнішнього отвору сечовипускального каналу.

Гострий цистит при кандидозі проявляється хворобливістю при сечовипусканні і частими помилковими позивами.

Хронічні кандидозні уретрит і цистит поза загострень протікають зі стертою симптоматикою або без неї.

Прояви кандидозу у чоловіків:

Сечостатевої кандидоз у чоловіків частіше проявляється у формі баланита – запалення головки статевого члена або постітом – запалення внутрішнього листка крайньої плоті, або в їх поєднанні.

Кандидозний баланопостит відноситься до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Його зростання пов’язане з поширеністю сечостатевого кандидозу у жінок в зв’язку з застосуванням гормональних контрацептивів, антибактеріальних і протівотріхомонадних засобів.

Клінічна картина кандидозного баланопостита залежить від форми його перебігу: мембранозной, ерозивно або Еритемний-пустулезной. Суб’єктивно зазвичай відзначається свербіж і печіння головки статевого члена. Шкіра в області головки пеніса, вінцевої борозни, а також внутрішній листок крайньої плоті гіперемійовані, набряклі і запалені, покриті белесо-сіруватим нальотом. Інфільтрація крайньої плоті ускладнює оголення головки. Головка статевого члена може ерозований і мокнути, що полегшує приєднання вторинної гнійної інфекції. При кандидозної баланопоститі симптоми розлади сечовипускання відсутні.

Хронічний перебіг кандидозного баланопостита може ускладнитися фімозом через поступове рубцевого звуження крайньої плоті. Серед інших ускладнень кандидозного баланопостита зустрічаються лімфаденіт, лімфангіт, бешиха статевого члена, кандідагранулеми, бородавчасті розростання, карцинома статевого члена.

Уретра при кандидозі у чоловіків уражається рідше, і зазвичай кандидозний уретрит протікає в підгострій формі. Інкубаційний період складає від 2 тижнів до 2 місяців. Кандидоз уретри супроводжується легким свербінням і відчуттям печіння, зазвичай мізерними, слизисто-водянистими, рідше – рясними і гнійними виділеннями з уретри. При уретроскопіческом дослідженні відзначається белесоватий наліт у вигляді на слизовій оболонці сечівника. Зняття нальоту супроводжується оголенням набряку і різко гиперемированной слизової оболонки уретри.

Ускладненнями кандидозу уретри часто служать простатит, цистит, епідидиміт.

Генералізована форма кандидозу

В особливо несприятливих випадках патологічний процес може захоплювати багато органів з розвитком генералізованої форми кандидозу. Факторами ризику в розвитку генералізації кандидозу служать недоношеність, застосування глюкокортикоїдів і антибіотиків, штучне харчування, хіміотерапія, наркоманія, хірургічні операції і післяопераційний період і ін. Генералізований кандидоз протікає з вираженою лихоманкою, реакціями з боку центральної нервової системи, порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту, змінами показників периферичної крові (лейкоцитоз, нейтрофільозом із зсувом вліво), порушеннями гомеостазу.

Діагностика кандидозу статевих органів

При виникненні симптомів кандидозу чоловіки зазвичай звертаються за допомогою до уролога, а жінки приходять на консультацію гінеколога. Діагностику сечостатевого кандидозу здійснюють на основі скарг і огляду слизових оболонок статевих органів. Діагноз кандидозу підтверджується дослідженням виділень піхви або пеніса методом світлової мікроскопії, бакпосева і визначенням чутливості виділених різновидів Candida до протигрибкових препаратів.

Консультація венеролога необхідна для поведінки диференціальної діагностики кандидозу з трихомоніазом, гонореєю, гарднереллезом, іншими урогенітальними інфекціями і виключення супутніх ІПСШ.

При кандидозі статевих органів необхідно виключити наявність хронічних захворювань організму, провести оцінку стану імунітету.

Для діагностики кандидозу не потрібно використання високоточних лабораторних методик, таких, як ПІФ або ПЛР, які виявлятимуть навіть поодиноких збудників. Критерієм постановки діагнозу при кандидозі сечостатевих органів є виявлення факту інтенсивного розмноження грибкових збудників.

Лікування кандидозу статевих органів

Для лікування сечостатевого кандидозу проводять заходи як місцевого, так і загального характеру. Вибір методу терапії визначається тяжкістю перебігу кандидозу. Легкі форми кандидозу статевих органів зазвичай лікуються із застосуванням місцевих препаратів, тоді як важкі форми припускають додаткове використання препаратів загальної дії.

Місцева терапія кандидозу проводиться вагінальними свічками і таблетками, мазями, що містять протигрибкові препарати: ністатин, клотримазол, пимафуцин, міконазол, кетоконазол.

Препарати загальної дії для лікування кандидозу приймаються всередину. З цією метою призначаються флуконазол, ітраконазол.

Побічних дій більшості з названих препаратів для лікування кандидозу є придушення нормальної мікрофлори статевих органів, особливо лактобацил, в нормі що виключають зростання патогенних мікроорганізмів. Для відновлення нормального балансу мікрофлори статевих органів, після курсу протигрибкової терапії кандидозу призначаються еубіотики, що включають лактобактерії, або ін’єкції препарату, що містить інактивовані варіанти лактобацил.

Оскільки кандидоз вражає не тільки статеві органи, але і кишечник, в його лікуванні застосовуються вітаміни групи В, синтез яких порушується при дисбактеріозі кишечника. Також виправдано при кандидозі призначення полівітамінів.

Одночасне лікування сечостатевого кандидозу проводиться всім статевим партнерам пацієнта.

Читати по темі: Гонорея