Краснуха у дітей вікіпедія

Краснуха у дітей вікіпедія thumbnail

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 12 февраля 2020; проверки требуют 16 правок.

Высыпания на коже у больного краснухой

Краснуха (лат. rubella) или третья болезнь — эпидемическое вирусное заболевание с инкубационным периодом около 15-24 дней. Это обычно неопасное заболевание, затрагивающее в основном детей, однако оно может спровоцировать серьёзные врожденные пороки, если женщина заражается в начале беременности. Название «третья болезнь» происходит из времён, когда был составлен список болезней, провоцирующих детскую сыпь, в котором краснуха стояла на третьем месте[3].

История[править | править код]

Впервые краснуха была описана в 1740 г. немецким терапевтом Ф. Хофманом. В 1881 г. заболевание официально выделено в отдельную нозологическую форму. В 1938 г. японские исследователи доказали вирусную природу инфекции, заразив волонтёров фильтратом отделяемого носоглотки. Возбудитель краснухи выделен в 1961 г. несколькими учёными почти одновременно: П. Д. Паркманом, Т. X. Уэллером и Ф. А. Невой. В 1941 г. австралийский исследователь Н. Грегг описал различные аномалии плода в связи с его внутриутробным заражением вирусом краснухи во время болезни беременной матери. Наиболее часто встречающиеся аномалии — катаракта, пороки сердца и глухота были объединены под названием «классический синдром врождённой краснухи».

Вирус[править | править код]

Это контагиозное заболевание, вырабатывающее стойкий иммунитет. Возбудитель Rubella virus относится к семейству Togaviridae, роду Rubivirus

Вирус краснухи имеет размеры 60 – 70 нм, он покрыт белковой оболочкой, покрытой пепломерами — при помощи них возбудитель прикрепляется к клеткам. Вирус не стоек во внешней среде, быстро погибает при воздействии ультрафиолетового излучения, в т.ч. прямых солнечных лучей, дезинфицирующих средств, эфиров, действие формалина, кислых сред.[4]
.

Эпидемиология[править | править код]

Информация в этой статье или некоторых её разделах устарела.

Вы можете помочь проекту, обновив её и убрав после этого данный шаблон.

Имея мягкое течение у детей, краснуха опасна для беременных вследствие внутриутробной инфекции плода. Для детей, чьи матери болели краснухой во время беременности, характерны врождённые дефекты развития (чаще врождённая глухота). В Европе от 80 до 95 % женщин привиты, и это число растёт вместе с систематической вакцинацией в детстве. Заразность начинается за неделю до высыпания и продолжается 2 недели после.

Благодаря политике вакцинации болезнь становится всё более и более редкой в западных странах. Она почти исчезла в США начиная с 2002 года. В 2004 году было зарегистрировано 29 000 случаев краснухи в мире. Всемирная организация здравоохранения рассчитывала на искоренение краснухи в 2010 году. Региональный отдел ВОЗ, Панамериканская организация здравоохранения[en] объявила в 2015 году страны Северной и Южной Америки территорией, ​​свободной от эндемичной передачи краснухи[5].

В первом квартале 2019 года ВОЗ выдала Минздраву сертификат о полном искоренении вируса в России[6].

Последствия инфекции для зародыша[править | править код]

Риск для зародыша тем более велик, чем раньше случается заражение во время беременности:
в течение 1-го триместра риск повреждения зародыша равен примерно 25 %, после четвёртого месяца он сводится к нулю. Первичная материнская инфекция проходит незамеченной в 50 процентах случаев.

Заражение матери краснухой может повлечь за собой синдром множественных пороков — синдром (триада) Грега, включающий в себя поражения сердечно-сосудистой системы, глаз и слухового аппарата.

Диагностика[править | править код]

Как правило — иммуноферментный анализ; при летальном исходе вирус может быть выделен из различных органов новорождённого на клеточной культуре.

Дополнительные исследования[править | править код]

В крови отмечается лейкопения, иногда плазмоцитоз. Повышение сывороточных антител или высокий уровень иммуноглобулина М подтверждают краснуху.[7]

Клинические признаки[править | править код]

После инкубационного периода, длящегося 2—3 недели, появляется умеренная температура с головной болью, фарингитом, заднешейной и затылочной лимфаденопатией, конъюнктивитом. (Лимфаденопатию можно отнести к патогномоничному признаку данного заболевания). Высыпание появляется через 48 часов, сыпь макулезная (пятнистая) не зудящая, вначале на лице, потом спускается на всё тело в течение нескольких часов; вначале сыпь морбилиформная (напоминает коревую), затем скарлатиноморфную . Она преобладает на лице, в области поясницы и ягодиц, разгибательных поверхностях рук, ног. Сыпь держится 2—4, изредка 5—7 дней, затем исчезает без пигментации и шелушения. Нужно отметить, что довольно часты смягченные и асимптоматичные формы.

Лечение[править | править код]

Нет специфического лечения. Серонегативных девочек рекомендуется вакцинировать в пубертатном возрасте.

Для симптоматического лечения допускается использование парацетамола.

Профилактика[править | править код]

Основным методом является вакцинация.

В соответствии с российским национальным календарём прививок, который утверждён приказом Министерства здравоохранения РФ № 125н от 21 марта 2014 г.[8], вакцинация против краснухи проводится комбинированной живой вакциной от кори, краснухи и паротита в возрасте 12 месяцев, ревакцинация — в шесть лет.

В соответствии с тем же приказом вакцинация против краснухи и ревакцинация против краснухи показана мужчинам от 1 года до 18 лет и женщинам от 1 года до 25 лет в том случае, если они не болели, не привиты, привиты однократно против краснухи или не имеют сведений о прививках против краснухи.

В художественной литературе[править | править код]

  • И, треснув, зеркало звенит… роман Агаты Кристи. Действие романа происходит в Англии, расследование ведет Мисс Марпл. Роман основан на реальных событиях: у актрисы Джин Тирни, которая во время беременности переболела краснухой, дочь родилась инвалидом, по мотивам этих событий и написан роман.

См. также[править | править код]

  • Корь
  • Ветрянка
  • Скарлатина
  • Эпидемический паротит

Примечания[править | править код]

Ссылки[править | править код]

  • Руководство по лабораторной диагностике кори и краснухи (pdf). ВОЗ. Дата обращения 14 апреля 2016.
  • Статья про краснуху на сайте Wong’s Virology

Источник

Краснуха – це захворювання, яке вважається «дитячим», оскільки найчастіше діагностується у дітей та вкрай рідко зустрічається у дорослого покоління і переноситься набагато важче. Головними характерними ознаками хвороби є поява яскраво-червоних висипань на шкірі, які і визначають назву хвороби. Особливу небезпеку захворювання становить для жінок в період вагітності, а особливо для плода, провокуючи внутрішньоутробну смерть, самовільний викидень або розвиток патологічних змін, вроджених захворювань у дитини.

Читайте также:  Шейные лимфатические узлы при краснухе

Що таке краснуха?

Краснуха – гостре інфекційне захворювання, спровоковане вірусом краснухи і характеризується появою червоної висипки, а також іншими симптомами, які багато в чому схожі з застудою. Більшою мірою схильні до недугу люди, яким не були зроблені щеплення і ті, хто не хворів раніше, адже після перенесеної хвороби у людини з’являється імунітет до такого роду недугу. Піком поширення захворювання вважається зима, початок весни, а джерелом хвороби є хвора людина, носій вірусу. Крім того, передаватися вірус може від хворої матері до дитини в період вагітності, при чому такий варіант зараження робить дитину заразним протягом трьох років.

Вірус краснухи є вельми міцним і здатний протягом тривалого часу зберігати життєдіяльність поза організмом. Він переносить холод, але на нього добре діє нагрівання або вплив ультрафіолетом, дезінфікуючими засобами.

Стадії розвитку краснухи:

  • Інкубаційний період (10-23 дня), при цьому людина вже є заразним і поширює інфекцію.
  • Катаральна стадія (1-3 дні). На даному етапі з’являються перші ознаки хвороби: підвищення температури, біль, першіння в горлі, нежить, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів.
  • Розпал хвороби. Для цієї стадії характерно поява висипу, яка локалізується на обличчі, місцях згину колін і ліктів, а також не животі і сідницях.
  • Етап реконвалесценції. Завершальна стадія, яка характеризується зникненням висипки і інших симптомів.

Краснуха: причини і фактори розвитку

Головною причиною краснухи є потрапляння вірусу в організм, яке може статися повітряно-крапельним шляхом (під час чхання, кашлю хворого або навіть при просто розмові). Також хвороба може передаватися від матері до дитини під час вагітності. До основних причин зараження вірусом відноситься:

  • Відсутність щеплення від хвороби.
  • Тісний контакт з людиною, який є переносником вірусу. Важливо пам’ятати, людина заразний краснухою протягом тижня до появи висипу і протягом 10 днів після її виникнення.
  • Ослаблений імунітет.

Симптоми краснухи: як проявляється захворювання

Після потрапляння вірусу в організм він протягом 12-23 днів ніяк себе не проявляє (інкубаційний період), але важливо пам’ятати, навіть в цей час людина є переносником інфекції і може бути заразним. На даному етапі хвороба поширюється в слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, поступово вражаючи і підслизові тканини, що викликає збільшення лімфатичних вузлів.

На початку розвитку недуга схожий з простудним захворюванням, оскільки областю первинного ураження є дихальна система. У перші кілька днів спостерігається збільшення лімфатичних вузлів (особливо тих, які перебувають на шиї, потилиці, за вухами), що призводить до їх ущільнення, з’являється якийсь дискомфорту і виникають хворобливі відчуття, особливо при їх пальпації. Через деякий час з’являються нові ознаки у вигляді кашлю, підвищення температури, нежитю. У цей період спостерігається загальна слабкість у дитини, повна відсутність апетиту і бажання грати, активно пересуватися, навіть у непосид. Хворого долаючи сонливість, апатія і млявість.

Специфічним і характерним тільки для краснухи симптомом є появи висипу, яка поширюється по всьому тілу: животу, спині, верхніх і нижніх кінцівках, зокрема, вони спостерігаються на згинах колін і ліктів. Особливістю висипань вважається те, що вони не викликають ніякого дискомфорту у дитини (свербіння, болю), тому не вимагають особливого догляду, а через кілька днів проходять самі, не залишаючи шрамів, рубців або інших слідів. Вкрай рідко захворювання може проявлятися тільки одним з симптомів: температурою, збільшенням лімфовузлів або висипаннями.

Діагностика

Краснуха – дуже підступна хвороба, яка своїм проявом схожа з простим ГРВІ, скарлатина, алергією або на кір, тому самостійно правильно діагностувати захворювання вкрай складно. Для постановки правильного діагнозу необхідно отримати консультацію педіатра (терапевта), а для його підтвердження здати аналіз крові.

Лікування краснухи

Лікування краснухи проходить комплексно з використанням ряду медикаментозних препаратів, які спрямовані на усунення симптомів і вірусу. Всі необхідні ліки призначає лікар після огляду і проведення аналізу, що допоможе точно поставити діагноз. Лікування захворювання включає:

  • Утримання дитини в карантині, зведення до мінімуму спілкування хворого з іншими дітьми. Це необхідно перш за все для того, щоб не допустити поширення інфекції і зараження інших.
  • Прийом противірусних препаратів проти краснухи, які спрямовані на знищення вірусу. Застосовується при важкій формі перебігу хвороби і може призначатися тільки лікарем.
  • Препарати для нормалізації температури тіла: «Ібупрофен», «Нурофен», «Парацетомол», «Панадол», але категорично не можна боротися з лихоманкою за допомогою аспірину або медикаментів, в складі яких є дана складова.
  • Зняти больові відчуття в горлі допоможуть льодяники ( «Степсілс», «Септефрил»), а також може застосовуватися полоскання відваром трав (ромашка, шавлія) або розчином фурациліну.
  • Антигістамінні препарати необхідні дітям, схильним до алергії, щоб уникнути загострення хвороби та розвитку ускладнень краснухи. З цією метою можуть використовуватися «Лоратадин», «Діазолін», «Супрастин» та інші.
  • Висип не викликає незручностей або інших неприємних явищ, тому використовуватися для її усунення креми, мазі або інші примочки не потрібно.

Профілактика краснухи

Для того щоб уникнути захворювання слід проводити профілактичні заходи, головною методикою запобігання захворювання є щеплення від краснухи, яка проводиться в обов’язковому порядку дітям в 1 рік і в 6 перед школою. Даний укол є комплексним і включає ще вакцину від кору і паротиту.

Особливу небезпеку становить краснуха при вагітності, оскільки вірус негативно впливає на розвиток плода і може спровокувати різного роду патології. Для того щоб уникнути таких негативних наслідків слід проводити вакцинацію (якщо його не було зроблено в дитинстві) в період планування вагітності.

Читайте также:  Антитела класса g к вирусу краснухи сомнительно что это значит

До основних заходів профілактики краснухи відноситься:

  • Обмеження контакту з людьми, хворими на краснуху.
  • Повне дотримання гігієни.
  • Своєчасне проведення вакцинації.

Источник

Признаки краснухи: симптомы и лечение

Краснуха – це заразне інфекційне захворювання, яке супроводжується збільшенням лімфовузлів, появою висипу і, іноді, симптомів загальної інтоксикації. Найчастіше ним заражаються діти, але є й чимало випадків захворювання серед дорослих. У більшості випадків, захворювання протікає легко. У медичній літературі можна зустріти ще одну назву краснухи – “третя хвороба”.

Особливо небезпечно, коли вірусом краснухи заражаються вагітні. Під час перших місяців гестації збудник здатний провокувати розвиток важких вроджених аномалій у плода, мертвонародження або мимовільний аборт (викидень).

Класифікація

У більшості інфікованих хвороба протікає з проявами висипки та інших симптомів. У деяких випадках розвивається безсимптомна краснуха, яка нічим, окрім присутності та виділення вірусу в зовнішнє середовище, не проявляється. Також, фахівці виділяють вроджену краснуху, якою плід інфікується ще при вагітності.

Етіологія захворювання

Основні причини краснухи – РНК-віруси Rubella virus, що потрапляють в дихальні шляхи. Сприяти зараженню можуть різні зовнішні та внутрішні чинники:

  • імунодефіцит;
  • відсутність щеплення;
  • наявність хронічних ЛОР-захворювань;
  • відсутність ізоляції хворого;
  • несвоєчасне реагування на оповіщення населення про спалахи; 
  • часте відвідування місць з великим скупченням людей та недотримання правил особистої гігієни (особливо, під час спалахів).

У зовнішньому середовищі та на предметах побуту Rubella virus нестійкий та швидко гине через висушування, зміну рН і під впливом дезінфікуючих речовин. При кімнатній температурі він залишається життєздатним протягом декількох годин, при 37 °C гине через 4 хвилини, а при 100 °C – через 2 хвилини. Під дією УФО гине через 40 секунд, але довго зберігається після заморожування.

Шляхи зараження

Основне джерело вірусу – хворий або безсимптомний носій збудника краснухи. Інфекція виділяється в навколишнє середовище під час кашлю, чхання або розмови і може деякий час залишатися на предметах побуту, які теж можуть бути джерелом зараження. Найчастіше захворювання виявляється взимку і навесні.

Передача збудника відбувається повітряно-крапельним шляхом або при близькому контакті з хворим або людиною, що переносить захворювання безсимптомно або знаходиться в періоді за 7 діб до або 15 діб після зникнення висипки. Найбільш заразним пацієнт вважається за кілька днів до виникнення висипань або 7 діб після їх появи.

Шлях передачі вродженої краснухи – від матері через кровотік до плоду. Після народження новонароджені є джерелом вірусу протягом багатьох місяців (від 12 до 21).

Вірус краснухи швидко передається при спалахах інфекції. Він менш заразний, ніж збудник кору, але, внаслідок своєї високої тератогенності, відноситься до небезпечних.

Патогенез

Потрапляючи в носоглотку, вірус краснухи через слизові оболонки надходить в кров і разом з кровотоком досягає лімфовузлів. У них він “осідає”, а з потоком крові досягає всіх тканин і негативно впливає на шкіру, викликаючи появу характерного висипання. При цьому, у хворого можуть виникати й інші симптоми краснухи.

Зазвичай краснуха у дітей і дорослих протікає легко і не призводить до ускладнень. Після її перенесення у хворого формується стійкий імунітет. Якщо протягом 10-20 років люди, що перенесли краснуху, не зустрічаються з інфекцією, може відбуватися ослаблення імунітету і повторне зараження.

При внутрішньоутробному зараженні вірус краснухи проникає через плаценту і вражає тканини плоду. Це відбувається в тих випадках, коли імунітет матері не справляється з інфекцією через зниження захисних сил, викликаного гормональною перебудовою або додатковими факторами. Іноді, факт інфікованості через прихований перебіг захворювання залишається непоміченим, але дитина народжується зараженою.

Клінічні прояви

Перебіг краснухи у дітей та дорослих багато в чому схожий, але у дорослих вона часто протікає важче. Інкубаційний період складає від 7 до 21 доби (частіше 16-20 днів).

Краснуха у дітей проявляється:

  • хворобливою припухлістю лімфовузлів (особливо шийних і потиличних);
  • почервонінням кон’юнктив, світлобоязню й сльозотечею;
  • загальним нездужанням;
  • помірною лихоманкою (не завжди) в перші 1-2 дні.

Іноді, перші ознаки краснухи доповнюються такими катаральними симптомами як почервоніння горла, нежить та кашель.

У дорослих початок хвороби часто протікає безсимптомно або проявляється такими ознаками:

  • незначна лихоманка;
  • головний біль;
  • легкий нежить;
  • дискомфорт й проблеми в рухливості суглобів.

Характерним симптомом краснухи є висип. Він з’являється у 85-90% хворих приблизно через 48 годин після загальних ознак і має вигляд округлих червоних або рожевих плям невеликого розміру. Спочатку елементи трохи нагадують висип при кору, а пізніше – схожі на висипання при скарлатині. Вони зазвичай не чешуться і не болять. Спочатку виникають на обличчі, шиї та волосистій частині голови й іноді схожі на білясту еритему.

На протязі декількох годин плями охоплюють і інші частини тіла, але більша їх частина зосереджується на голові, шиї, згинальних поверхнях рук та ніг, в зоні попереку і на сідницях. На долонях і підошвах висипань немає. Іноді елементи висипки з’являються в ротовій порожнині.

На шкірі плями зберігаються протягом 2-4 (рідше 5-7) днів. Вони не лущаться, поступово бліднуть і не залишають після себе пігментації.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

Для фізичного здоров’я самої жінки краснуха при вагітності не є небезпечною, але питання про доцільність аборту вирішується індивідуально для кожної хворої залежно від ризиків для плоду. Характер його вроджених патологій багато в чому залежить від термінів зараження вірусом. Чим раніше відбувається інфікування, тим вище ризик ураження й ширше спектр аномалій.

Варіанти при зараженні вірусом краснухи під час вагітності такі:

  • плід не заражається;
  • відбувається самостійне розсмоктування ембріона (тільки до 1-го тижня);
  • мимовільне переривання гестації;
  • внутрішньоутробна загибель плода;
  • інфікування через плаценту без розвитку аномалій плода;
  • зараження з розвитком уражень плаценти та аномалій.
Читайте также:  Прививка от краснухи два раза в год

Вроджені вади часто бувають поєднаними. У плода можуть розвиватися наступні відхилення: стеноз легеневої артерії, тетрада Фалло та інші пороки серця і судин, катаракта, енцефалопатія, дефекти слуху та глухота.

Ускладнення

Імовірність наслідків краснухи низька і зазвичай вони виникають при її тяжкому перебігу.

Поширені наслідки краснухи у дітей і дорослих:

  • Артрит
  • Аномалії розвитку плода
  • Енцефаліт
  • Тромбоцитопенічна пурпура
  • Мертвонароджуваність і викидень
  • Катаракта
  • Інші (нечасті): синдром Гієна-Барре, міокардит, запалення зорового нерва, медулярна аплазія

Найчастішим ускладненням є артрит. Зазвичай він вражає дрібні суглоби, виникає у дівчаток і молодих жінок, рідко призводить до наслідків і повністю виліковується. Решта ускладнення виникають рідше.

Діагностика

Діагностика краснухи, зазвичай, проводиться на підставі даних огляду хворого і фактів наявності випадків зараження в населеному пункті. У більшості випадків, додаткові дослідження не потрібні або обмежуються лише проведенням загального аналізу крові в лабораторії.

Аналізи на антитіла до краснухи зазвичай проводяться в перші 3 дні хвороби і через 7-10 днів і застосовуються у важких випадках або для диференціальної діагностики з такими захворюваннями як кір, скарлатина, герпес 6 типу, мікоплазмоз, аденовірусна інфекція, медикаментозний або алергічний висип, інфекційна еритема, вторинний сифіліс. Діагноз “краснуха” вони підтверджують при перевищенні рівня антитіл в 4 рази. Іноді для підтвердження діагнозу може проводитися ОТ-ПЦР визначення вірусного РНК в зразках сечі, тканин з носа та глотки.

Лікування

Лікування краснухи, що протікає легко, направляється на усунення неприємних симптомів в домашніх умовах. У важких випадках і при ускладненнях для ефективного лікування краснухи рекомендується госпіталізація.

Хворим можуть призначатися антигістамінні, жарознижуючі та вітамінні засоби. У гострому періоді рекомендується дотримання постільного режиму, зашторювання вікон при світлобоязні та рясне пиття при лихоманці.

При розвитку артритів рекомендується прийом нестероїдних протизапальних. Для усунення клінічно значущої тромбоцитопенічної пурпури застосовується Преднізолон. Лікування енцефаліту проводиться противірусними засобами. Немовлятам та дітям молодшого віку з аномаліями розвитку можуть рекомендувати хірургічне лікування вад серця, спостереження у вузькопрофільних фахівців тощо.

Контроль вилікуваності

Вилікуваною інфекція вважається при повному зникненні всіх ознак краснухи. Однак, хворий вважається ще заразним протягом 1-2 тижнів після зникнення висипу.

Профілактика

Специфічна профілактика краснухи полягає в проведенні вакцинації. В особливих випадках, вона може доповнюватися або замінюватися введенням гамма-глобуліну.

До неспецифічних методів відносять:

  • обмеження ймовірності контакту з хворими під час вагітності та в репродуктивному віці;
  • ізоляція хворих до отримання негативних аналізів;
  • проведення жінкам фертильного віку скринінгових аналізів для виявлення антитіл до вірусу й для призначення вакцинації;
  • повідомлення в органи соціальної влади про випадки підозри на краснуху.

Дотримання цих простих правил допомагає скоротити ризик зараження.

Вакцинація

Імунізація рекомендується не тільки дітям, а й деяким дорослим.

Вакцинація дітей від краснухи є обов’язковою для всіх і проводиться двічі:

  • в 12-15 місяців;
  • в 4-6 років.

Якщо до 18 років щеплення від краснухи було зроблено одноразово, то лікар призначає ревакцинацію.

Вакцинація дорослих передбачає виконання щеплень жінкам 18-25 років, що не прищеплювалися і не перенесли це захворювання. Також, регулярна ревакцинація рекомендується всім сприйнятливим матерям після перших пологів, медичним працівникам і людям, що працюють з маленькими дітьми.

Перед щепленням слід утриматися від планування зачаття і дотримуватися цієї рекомендації протягом трьох місяців (мінімум 28 днів) після введення вакцини. Однак, випадково виконане при гестації щеплення від краснухи не рахується показанням для її штучного переривання, тому що підвищує ризик розвитку аномалій у плода несуттєво – приблизно на 3%.

Дослідження на антитіла до краснухи може призначатися не тільки хворим, але і з метою визначення ризику зараження невакцинованих жінок дітородного віку. При відсутності IgG в крові призначається термінове проведення щеплення для профілактики важких патологій плоду.

Вакцинація істотно знижує ризик інфікування, але не запобігає зараженню на 100%. У вакцинованих захворювання протікає легше.

Який лікар лікує краснуху?

Помітили симптоми краснухи? Швидше зверніться до  педіатра або терапевта для підтвердження діагнозу. Ефективне лікування краснухи в Києві в клініках МЕДІКОМ на Оболоні та Печерську проводять досвідчені інфекціоністи та дитячі інфекціоністи.

Лікарі

Не займайтеся самолікуванням! Телефонуйте за контактним номером колл-центру і записуйтеся на прийом!

Алексеенко Елена Ивановна

Алексєєнко Олена Іванівна

Зав.терапевтичним відділенням на Печерську, лікар-кардіолог вищої категорії

Анастасій Ігор Анатолійович

Анастасій Ігор Анатолійович

Лікар-інфекціоніст вищої категорії, гепатолог, кандидат медичних наук

Антропова Татьяна Викторовна

Антропова Тетяна Вікторівна

Лікар-педіатр вищої категорії

Бондаренко Мария Сергеевна

Бондаренко Марія Сергіївна

Лікар-педіатр, консультант з грудного вигодовування

Вишневская Лариса Владимировна

Вишневська Лариса Володимирівна

Лікар-педіатр першої категорії

Волова Екатерина Федоровна

Волова Катерина Федорівна

Лікар-педіатр вищої категорії

Даневський Віталій Олександрович

Даневський Віталій Олександрович

Лікар-інфекціоніст вищої категорії, сімейний лікар

Данилюк Неля Вікторівна

Данилюк Неля Вікторівна

Лікар-педіатр першої категорії

Дегтяр Ірина Михайлівна

Дегтяр Ірина Михайлівна

Лікар-інфекціоніст вищої категорії

Демаш Юлия Георгиевна

Демаш Юлія Георгіївна

Лікар-педіатр вищої категорії, дитячий імунолог

Каламанова Елена Петровна

Каламанова Олена Петрівна

Завідуюча педіатричним відділенням на Оболоні, лікар-педіатр вищої категорії

Капшук Олена Володимирівна

Капшук Олена Володимирівна

Лікар загальної практики та сімейної медицини першої категорії

Келемен Лариса Вікторівна

Келемен Лариса Вікторівна

Завідуюча поліклінікою на Печерську, лікар-терапевт, лікар загальної практики вищої категорії

Колосова Лариса Володимирівна

Колосова Лариса Володимирівна

Лікар педіатр вищої категорії

Лисенко Олена В’ячеславівна

Лисенко Олена В’ячеславівна

Лікар педіатр-неонатолог першої категорії

Мамонова Елена Николаевна

Мамонова Олена Миколаївна

Лікар-педіатр вищої категорії

МарунчинТетяна Андріївна

Марунчин Тетяна Андріївна

Лікар-педіатр

Махиня Наталья Владимировна

Махіня Наталія Володимирівна

Дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії

Метелиця Інна Миколаївна

Метелиця Інна Миколаївна

Завідуюча педіатричним відділенням на Печерську, лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії

Овчиннікова Наталія Миколаївна

Овчиннікова Наталія Миколаївна

Завідуюча консультативно-діагностичним відділенням стаціонару, лікар-терапевт вищої категорії

Подколзина Ольга Фридриховна

Подколзіна Ольга Фрідріхівна

Лікар-педіатр першої категорії

Попович Світлана Михайлівна

Попович Світлана Михайлівна

Лікар-педіатр першої категорії

Серга Елена Николаевна

Серга Олена Миколаївна

Лікар педіатр-неонатолог вищої категорії

Стрюкова Євгенія Сергіївна

Стрюкова Євгенія Сергіївна

Лікар-педіатр першої категорії

Тичук Надія Віталіївна

Тичук Надія Віталіївна

Лікар-терапевт вищої категорії

Фирсова Лаура Самвеловна

Фірсова Лаура Самвелівна

Лікар-педіатр вищої категорії

Источник