Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку
У результаті досліджень було встановлено, що:
- o ліва півкуля оброблює інформацію послідовно в міру надходження;
- o права – працює відразу з кількома входами одночасно, паралельно.
Імовірно, цим пояснюється той факт, що такий спосіб мислення як інтуїція, “прозріння”, – функція саме правої півкулі.
Ліва й права півкулі відрізняються за здатністю сприймати довкілля, оцінювати його, запам’ятовувати. Так, наприклад, у людей з розщепленим мозком виявлено міжпівкулеве розходження в здатності сприймати й відтворювати геометричні фігури. Права півкуля легко справляється з цим завданням, і людина лівою рукою малює порівняно правильно уявлювані фігури. Водночас ліва півкуля з таким завданням справляється з великими труднощами, тобто в неї практично немає здатності до образного оцінювання довкілля. Разом з тим ліва півкуля легко оперує словами, вирішує логічні завдання, на що права нездатна.
При реєстрації ЕЕГ і її оброб-
Мал. 182. Кіркові взаємозв’язки діапазону частот β-ритму під час мисленнєвих операцій: розв’язання завдання на просторове (а), вербальне (б) мислення
ленні за допомогою комп’ютера можна зафіксувати в мозку співналаштованість нервових центрів, об’єднання їх для виконання того або того типу розумового процесу (мал. 182). Як видно з малюнка, фокус взаємодії, топографія їх специфічні для кожного типу виконуваної розумової операції. Під час абстрактно-вербальних процесів (б) зона мозку активується в лобових частках зліва, а під час образного мислення – у тім’яній ділянці справа. Тут чітко виявляється функціональна асиметрія участі другої і першої сигнальної системи.
Зазначені уявлення про функції мозку, його лівої і правої половини здебільшого збігаються з уявленнями про можливість виділення розумового й художнього типу людей. Підґрунтя логічного способу мислення – ліва півкуля, а образного, інтуїтивного – права.
Міжпівкулеві відмінності оброблення немовленнєвої (невербальної) інформації
Міжпівкулеві функціональні відмінності виявляються і при обробленні інформації, що надходить структурами, які належать до першої сигнальної системи. У більшості людей бінокулярний акт зору здійснюється при явному переважанні одного ока. У 60-70 % людей переважає праве око, у 30 %-ліве, і лише в 5-7 % випадків спостерігають симетрію зору. Провідне око визначає вісь зору, воно першим направляється до предмета, у ньому раніше закінчується процес акомодації, його зображення переважає над підлеглим йому оком. Правші краще сприймають інформацію правим вухом. Латералізація звукової сенсорної системи виявляється унаслідок того, що її перехрещені шляхи, які спрямовуються до контрлатеральної половини мозку, могутніші, ніж неперехрещені. Асиметрія мозку полягає в тому, що ліва півкуля краще обробляє мовленнєву інформацію, тоді як права – невербальні звуки, музику. А от дізнавання предмета на дотик, відчутність відбувається чіткіше при використанні лівої руки, оскільки імпульсація від неї надходить у праву півкулю.
Таким чином, у більшості людей асиметрія виявляється у двох формах: право- і лівобічній. Лише незначна частина людства характеризується симетричністю оброблення інформації в корі півкуль великого мозку. Право- і ліворукість зумовлені спадково.
Відносність домінування лівої півкулі
Значення лівої півкулі в мовній функції, руховій функції правої руки й ноги породило уявлення про її домінування стосовно правої. її функції, пов’язані з організацією вищих форм Поведінки й мовлення, філогенетично наймолодші. Але зазначені уявлення варто сприймати з великими застереженнями. Правильніше говорити про взаємодоповнювальну спеціалізацію обох півкуль із переважанням мовних функцій у лівій. Нормальне функціонування мозку потребує постійної взаємодії обох півкуль. Саме існування мозолистого тіла означає необхідність такого тісного контакту.
Уміння застосовувати функцію правої півкулі можна образно порівняти з можливістю бачити зірки посеред дня. Сонце в цей час сяє так яскраво, що зірки, попри те що вдень вони перебувають на небокраї так само, як і вночі, стають невидимі. І лише коли сонце заходить, маємо змогу їх бачити. Подібно до цього вплив найостаннішого еволюційного надбання людини – домінантної лівої логічної півкулі, що грунтується на мовній функції, – відсуває на другий план здатність до інтуїтивного мислення правої півкулі. Цілком імовірно, що для наших предків інтуїтивність, характерна для теперішньої правої півкулі, була головним способом сприйняття світу обома половинками мозку.
Єдність мозку – підґрунтя ефективного оцінювання світу й організації процесу мислення
Визнаючи придатність обох способів мислення – право- і лівопівкулевого, варто все-таки поставити запитання, чи однакові їх ефективність і корисність для організму. Права півкуля, здатна до інтуїтивності при вловлюванні зв’язків зовнішнього світу, очевидно, може виявити й те, чого насправді немає. Унаслідок того, що скептичне й критичне ставлення до дійсності в неї відсутнє, суто “правопівкулеві висновки” можуть бути хибними або параноїдальними. Особливості аналітико-синтетичних процесів у півкулях мозку виявляються і при формуванні емоцій, пам’яті. (Латералізація вищого відділу емоційної системи формується вже до 5-7-го років життя.). Так, затінюючи половину зорового поля за допомогою спеціальних контактних лінз, можна вивчити емоційне сприйняття кінофільму під час надходження інформації окремо до кожної півкулі. Було виявлено, що, незважаючи на наявну при цьому часткову передачу інформації через мозолисте тіло, права півкуля сприймає світ значно неприємнішим, ворожим. Ліва півкуля емоційне ставлення до довкілля дає приблизно таке саме, як цілий мозок. Імовірно, у нормі в повсякденному житті негативізм правої півкулі значною мірою пом’якшується більш “добросердою і життєрадісною” лівою півкулею.
Швидше за все, у творчих людей велике значення має права півкуля, оскільки створення шедевра й ставлення інших до нього є мало експериментальним. Але водночас, наприклад, у поета образне сприйняття світу належить до функції правої півкулі, а здатність римувати слова перебуває у компетентності” лівої півкулі. У певному сенсі “логічна” ліва півкуля вченого “підкріплюється” правою, що сприяє інтуїтивному розкриттю таємниць природи. Але в такому разі висунуті інтуїтивні припущення правої півкулі мають бути пропущені через сито критичного аналізу лівої. Тобто отримання знань потребує одночасно того й того способу мислення.
Источник
Учені
вже давно дійшли висновку, що при
виконанні певних функцій переважає або
права, або ліва півкуля. Це пов’язано з
особливостями анатомічної будови
великих півкуль кінцевого мозку.
Які
особливості лівої і правої півкуль?
В
лівій півкулі розташовані три центри
мови:
1)
руховий центр мови, який забезпечує
можливість писати;
2) слуховий центр,
який забезпечує можливість чути і
розуміти мову іншої людини;
3) зоровий центр
мови, або центр читання і розуміння
письмової мови; лічби (математичні
здібності, логіка, наука).
Отже,
ліва півкуля більше пристосована до
аналітичної діяльності і відповідає
за логічне мислення людини, тобто за
формулювання понять, побудову узагальнень,
висновків, складання прогнозів тощо.
У
правій півкулі містяться центри
керування: орієнтацією в просторі
(здатність до танців, гімнастики), центри,
що визначають музикальність
(сприйняття музики),
просторове уявлення (скульптура,
сприйняття художніх творів, живопису,
фантазія). Отже, права півкуля
спеціалізується на забезпеченні
образного сприйняття навколишнього
середовища на основі минулого досвіду,
на формуванні особистісного емоційного
ставлення до себе, інших людей і до
предметів; є базою конкретного образного
мислення, емоційного сприйняття оточення.
Утім, центри нюху, слуху,
зору містяться в обох півкулях.
До
особливостей півкуль належить розміщення
центрів проекції руху правої і лівої
руки. У лівій півкулі розташовані центри
проекції руху правої руки, а в правій
півкулі, навпаки, – центри проекції руху
лівої руки. Ця функціональна особливість
й поділяє людей на правшів і лівшів. Є
наукове припущення, що це, можливо,
пов’язано з розташуванням у правшів
основних центрів мови (слуховий, руховий,
зоровий) у лівій півкулі, а в лівшів,
навпаки, – у правій півкулі.
Чи
узгоджена робота двох півкуль?
Діяльність
мозку в нормі в цілому відбувається при
одночасній узгодженій участі двох
півкуль. У результаті такої роботи
забезпечується функціональна повнота
і збалансованість психічних процесів.
Однак спостерігається і певне переважання
(домінування) однієї з півкуль, яке
виявляється характерними психофізіологічними
рисами.
Найяскравіше
це виявляється у стилі мислення. Виходячи
з функціональної спеціалізації, ліва
півкуля забезпечує логічне мислення,
права – конкретне образне мислення. Це
означає, що кожна півкуля може самостійно
забезпечити аналіз інформації,
але тільки певної спрямованості.
Словесні
(мовні) сигнали (звукові та письмові)
сприймають слухові нервові центри,
розташовані у скроневій частці кори, і
зорові нервові центри, що містяться у
тім’яній частці кори. Завдяки
внутрішньокірковим зв’язкам ці нервові
центри утворюють єдину функціональну
систему, яка забезпечує сприйняття і
аналіз різних форм мовних сигналів та
їхнє звукове відтворення.
Функціональна
спеціалізація півкуль великого мозку
є фундаментальною основою психофізіологічної
індивідуальності людини. У будь-якому
психічному процесі беруть участь обидві
півкулі одночасно та узгоджено. Проте
спостерігається і функціональна перевага
роботи однієї з півкуль, що й позначається
на індивідуальних особливостях конкретної
людини.
20.
Основні типи темпераменту. Характеристика
наявних класифікацій темпераменту +
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
- #
Источник
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Основні закономірності умовнорефлекторної діяльності вищих тварин і людини є спільними. Але мозок людини від мозку тварин принципово відрізняється у функціональному відношенні. І. П. Пав-ловим було висловлено ідею про специфіку мозку людини. Учений запропонував при оцінці функціональних особливостей мозку людини виходити з характеру тих сигналів, які специфічні тільки-для людини. Для тварин умовними сигналами, які ведуть до утворення умовних рефлексів, є безпосередні подразнення та їх сліди, тобто всі екстеро- та інтероцептивні подразнення, які надходять у кору великого мозку. Це те, що і ми вважаємо відчуттями, враженнями, уявленнями про навколишній світ. За І. П. Павловим,. це перша сигнальна система дійсності, яка є спільною для людини-і тварин. Але завдяки слову (мові) сформувалась друга, спеціально людська, сигнальна система дійсності. Вона розвинулась завдяки праці, суспільно-трудовій діяльності, яка сприяла все тіснішому спілкуванню первісних людей між собою і утворенню суспільства. При цьому з’явилась потреба в звуковій сигналізації — членороздільній мові, завдяки якій стали можливими узгодження трудових рухів і взаємної підтримки. «Слово зробило нас людьми»,— писав-І. П. Павлов.
Відомості про локалізацію й функцію окремих відділів головного мозку людини було отримано відносно недавно. Основою цих досліджень є анатомо-фізіологічні особливості: висхідні й низхідні провідні системи мозку переходять на протилежну половину тіла, а тому ліва півкуля великого мозку відповідає за соматосенсорну чутливість і рух правої половини тіла, а права навпаки.
Найвірогідніші дані про латералізацію функцій м о з -к у вчені отримали при обстеженні хворих на епілепсію, в яких з лікувальною метою повністю перерізували мозолисте тіло, яке складається з мільйонів волоконець, котрі сполучають обидві півкулі великого мозку. Дослідження свідчать про те, що аналітико-синтетичні процеси, які відбуваються в асоціативних зонах кори лівої і правої півкуль великого мозку, здійснюються по-різному. Особливо наочно це проявляється стосовно функцій, пов’язаних із мовою. У правші ізольована ліва півкуля великого мозку функціонує майже так само ефективно, як і весь мозок, здатна забез- печити всі види мови, а права півкуля не може забезпечити нї усну, ні письмову мову. Однак ці уявлення не є абсолютними. Доведено, що центральні механізми, котрі відповідають за письмо й читання, у правші дещо залежать від способу написання. При позначенні слова літерами цей центр локалізований у лівій півкулі великого мозку; при написанні ієрогліфів, коли використовується спосіб креслення складів, слів або фраз, центр письмової мови локалізується в правій півкулі.
Описані міжпівкульні функціональні відмінності проявляються і при опрацюванні інформації, яка надходить структурами першої сигнальної системи. Правша краще сприймає інформацію правим вухом, а у лівші така закономірність не простежується. У більшості людей бінокулярний зір здійснюється переважно правим оком (60—70 %). Таким чином, у багатьох людей асиметрія мозку проявляється в двох формах: право- і лівостороння. Приналежність до правші чи лівші спадково запрограмована. Переучування в дитинстві лівши, у якого природжено центр мови розташований праворуч, призводить до одночасного перенесення центра мови (в цілому або частково) в ліву півкулю великого мозку, а це може істотно вплинути на мовну функцію мозку, зокрема, зумовити заїкання.
Висловлюють припущення, що ліва півкуля обробляє інформацію послідовно, у міру її надходження, права ж працює одразу з кількома входами, одномоментно й паралельно. Певно, інтуїція і прозріння є функціями правої півкулі великого мозку. Сьогодні наші уявлення про функції головного мозку, його лівої та правої половини збігаються з уявленнями про можливість виділення мислячого і художнього типу людей. Основою логічного способу мислення є ліва півкуля великого мозку, а образного, інтуїтивного — права.
Читайте також:
- I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
- II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
- II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
- IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
- А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
- Абсцес мозку та мозочка.
- Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика
- Варіанти неврологічних і мовних порушень залежно від характеру перинатального ураження головного мозку.
- Великого князівства Литовського й Руського
- Використання карти великого масштабу проекції Гаусса-Крюгера
- Внутрішня будова довгастого мозку
- Внутрішня будова спинного мозку
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:
Источник
- Основные понятия
- История возникновения
- Особенности
- Функциональная нагрузка на полушарии
- Взаимодействие полушарий
Основные понятия
Функциональная асимметрия – это свойство нервной ткани, характеризующееся распределением психических функций между полушариями конечного мозга. Одним из главных свойств является не только специализация правого или левого полушария, а их тщательное и точное взаимодействие. Это явление рассматривается как фундаментальная закономерность работы высшей нервной системы. Латерализация присуща не только человеку, но и животному.
Во время, когда нейронауки были развиты недостаточно, исследователи считали, что две части мозга – идентичны. Однако дальнейшее изучение структуры показало, что наличествует множество анатомических различий.
Явление асимметрии объясняется одной генетической моделью, которая утверждает, что присутствует некий ген, являющийся фактором «правого сдвига». Если данный ген находится в доминантном положении, то, скорее всего человек родится праворуким, и наоборот: рецессивное положение белка определяет леворукость индивида.
История возникновения
Первые предположения о том, что конечный мозг не является сплошной однородной массой, состоящей из нервных клеток, высказал немецкий ученый Ф. Галль на рубеже 18-19 веков. Анатом считал, что нервный аппарат речи расположен в передних долях мозга. Однако исследователя приняли за шарлатана, и все его предположения были отвергнуты. В дальнейшем похожие попытки предпринимали такие умы, как Буйоне, Буйо и Дакс, но их не воспринимали всерьез – различные исследования и доклады теоретиков и врачей не получали должного внимания научного сообщества.
Первым, кто получил признание, был французский невролог Брока. Врач предположил, что центр речи располагается в лобной извилине, а именно в левой (в последующем эта область мозга была названа в честь открывателя). Вторым важным шагом в изучении асимметрии была работа ученика Брока Вернике. Его доклад посвящался нарушению понимания речи при повреждении левых височных долей.
Тем временем российская неврологическая школа строила фундамент для изучения мозга. Первый московский научный неврологический институт был основан А.Я. Кожевниковым. Ученый ставил себе и своим сотрудникам задачу изучить билатеральную организацию психических функций мозга.
В дальнейшем научный вклад привнесла молодая наука – нейрохирургия. Ученые изучали функцию отдельных участков при их повреждении, а точнее: при поражении определенной области мозга, исследователи следили за тем, какая именно функция мозга выпадает.
К середине 20 века нейронаука накопила достаточно сведений и теорий, дающих возможность представлять взаимоотношение между полушариями и их специализацию. В дальнейшем проводились, и проводятся сейчас исследования на тему творчества. Ученых интересует то, какая именно область или какое полушарие отвечает за создание и созидание. В современном представлении функция творчества объясняется как результат совместной работы обоих полушарий.
Особенности асимметрии полушарий головного мозга
Свойство распределения функции коры мозга обусловлено генетически. Тем не менее, под воздействием социального окружения такая латерализация подвергается различным изменениями. Следует помнить, что специализация полушарий определяется не только психическими функциями, от того ученые выделяют три группы асимметрии:
- Анатомическая латерализация. Это явление заключается в гистологической и анатомической разнице полушарий.
- Биохимическая специализация. Суть определяется разницей протекания клеточных реакций и в содержании нейромедиаторов и гормонов.
- Психофизиологическая асимметрия.
Существует понятие доминантности полушария: люди, у которых левая рука главная – доминирует правое полушарие, и у людей, чья правая рука является главной – левое полушарие главенствует. Однако существует и усредненное понятие – амбидекстрия. Люди, обладающие таким типом взаимодействия, «управляют» своими полушарием равномерно.
Функциональная нагрузка на полушарии
Итак, в чем же заключается разница в работе гемисфер?
Левое полушарие
- Операция логическими понятиями. Преимущественно абстрактно-логическое мышление
- Отвечает за поочередную обработку данных – так называемое сукцессивное мышление
- Аналитический тип обработки информации. Люди с доминирующим левым полушарием раскладывают все полученные сведения по полочкам
- Индуктивные операции мышления – от конкретного к общему
- Легкость в чтении схематических изображений, топографических карт
- Рационализация – понимание смысла речи
- Аналитические способности к музыке: строение композиции, ритма, такта, пауз, соотношение нот друг к другу
- Вербальный интеллект. Он эффективен в точных науках
Правое полушарие
- Операция образами
- Одновременный анализ многих каналов. Параллельное мышление. Обрабатывает сразу несколько потоков
- Синтез информации. Объединяют отдельные объекты, явления и образуют общую картину мировосприятия
- Дедукция – от общего к частному
- Конкретное пространство
- Эмоциональное восприятие информации
- Композиторская функция. Эмоциональное ощущение музыки, эффективная работа с запоминанием мелодий и ее воспроизведением
- Образный (невербальный) интеллект. Легко приспосабливаемый в творчестве: дизайнерское дело, изобразительное искусство, музыка, литература
Взаимодействие полушарий при функциональной асимметрии
Специализация существует благодаря двум полушариями. Они соединены между собой мозолистым телом – именно оно обеспечивает обмен информацией между левым и правым полушарием. Однако за «проводку» ответственны и другие нейронные спайки. Они служат в роли каналов, благодаря которым гемисферы синхронизируются между собой. Исследователями было показано, что каждая структура занимается обменом конкретной информации:
- Передняя область мозолистого тела отвечает за обмен соматосенсорной информации.
- Задняя часть мозолистого тела переносит зрительную информацию.
Не нашли подходящий ответ?
Найдите врача и задайте ему вопрос!
Источник