Екзогенні процеси земної кори

Тема 8.

Контрольні питання

1. У чому полягає фізична сутність процесів метаморфізму?

2. У яких випадках процеси метаморфізму важко відокремити від магматичних?

3. На якій підставі виділяють різні типи метаморфізму?

8.1. Екзогенні геологічні процеси

Знання фізичної і хімічної сутності екзогенних процесів необхідно фахівцям різних напрямків. Це викликано тим, що в житті людства настав дуже складний період, коли вплив виробничої діяльності на природні геологічні процеси став значно погіршувати середовище проживання. Перед людством поступово виникла глобальна екологічна проблема, яка за своєю винятковою важливістю не може бути порівняна з будь-якими іншими проблемами. У зв’язку з цим очевидно, що розробка і здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу виробництва повинні ґрунтуватися на знаннях особливостей екзогенних процесів.

Екзогенні геологічні процеси на відміну від ендогенних відбуваються у верхніх частинах земної кори на межі її з зовнішніми оболонками Землі – атмо-, гідро-, біосферою. Їхня енергетична основа – сонячна радіація та сили гравітації. У цілому діяльність екзогенних процесів спрямована на вирівнювання фізичної поверхні Землі, наближення її до поверхні геоїда шляхом руйнування піднесених ділянок суші і заповнення знижених продуктами руйнування.

За сучасними швидкостями екзогенних процесів таке вирівнювання в геологічній історії Землі мало б відбутися багаторазово, оскільки на один такий цикл знадобилося б усього близько 10 млн. років. Але цього ніколи не відбувалося – ендогенні процеси створюють усе нові гірські споруди і западини. При цьому більш інтенсивне протікання ендогенних процесів зумовлює більшу швидкість руйнування того, що ними створюється.

Екзогенні процеси здійснюються у вигляді послідовних стадій: вивітрювання, денудації, акумуляції, діагенезу.

Вивітрювання являє собою процес руйнування і розкладання будь-яких порід на поверхні Землі шляхом фізичного, хімічного і біологічного впливу на них води, кисню, вуглекислого газу, різних мінеральних і органічних кислот, живих організмів, а також сонячної радіації. Слід особливо підкреслити, що до процесу вивітрювання діяльність вітру безпосереднього відношення не має.

Денудація (лат. денудаціо – оголення) – це сукупність процесів, що забезпечують видалення, перенесення продуктів вивітрювання і подальше їх руйнування силами гравітації, водою, вітром, льодом. Переміщюються ці продукти з піднесених у знижені ділянки, що призводить до поступового загального вирівнювання рельєфу.

Акумуляція – це процеси накопичення переміщених продуктів вивітрювання у вигляді різноманітних осадків у зниженнях рельєфу, у річкових долинах, озерах, болотах, морях, океанах.

Діагенез – це складний і тривалий процес перетворення осадків в осадові гірські породи шляхом їх гравітаційного ущільнення, перекристалізації і хімічних перетворень.

Усі екзогенні процеси, як і ендогенні, тісно взаємопов’язані. Характер і інтенсивність їх залежать від багатьох факторів. Найважливіші з них – тектонічні рухи земної кори, геологічна будова району, рельєф, кліматичні умови.

Завдяки екзогенним процесам відбувається безупинне перетворення рельєфу на Землі, формування ґрунтів, осадових порід і корисних копалин, таких як вугілля, нафта, газ, боксити, фосфорити, солі, різні метали, будівельні матеріали та ін.

Разом з тим руйнування берегів річок, озер і морів, обвали і зсуви, сніжні лавини, урагани, розмив схилів, утворення ярів і заболочування територій – це також прояв екзогенних процесів.

Процеси, що впливають на формування твердої оболонки Землі по своєму положенню щодо її поверхні підрозділяються на ендогенні й екзогенні.

Ендогенні процеси протікають в умовах високих температур і тисків. Гравітаційне поле Землі і сили обертання можуть впливати на форму планети, викликати вертикальні і горизонтальні переміщення фрагментів літосфери різної щільності, процеси діапіризму і т.д.

Для рельєфоутворення найбільше значення мають механічні рухи літосфери, магматизм і метаморфізм. Один з найважливіших результатів – формування первинних нерівностей твердої поверхні Землі – тектонічно обумовлених підняттів і западин.

Під ендогенними рельєфоутворюючими факторами розуміються процеси, обумовлені внутрішнім розвитком літосфери і нерівності земної поверхні, що створюють, в умовах приповерхнього гравітаційного полючи Землі і під впливом її рухів у просторі. Структурні форми, виражені в рельєфі – полігенні утворення, тому що завжди в різному ступені перекручені екзогенними процесами.

5. Джерела енергії ендогенних процесів підрозділяються на : Зовнішні (космічні); Внутрішні (земні):

1) потенційна енергія маси Землі і створюваного нею гравітаційного полючи; 2) енергія руху Землі; 3) енергія, виділювана Землею в процесі розвитку планетарної матерії. По своєму впливі на земну поверхню ендогенні фактори можуть бути підрозділені на статичні і динамічні. Динамічні, чи активні, ендогенні фактори – загальні і приватні рухи земної кори. Динаміка визначається напрямком, швидкістю і нерівномірністю рухів у просторі і часі.

До основних статичних, чи пасивним, ендогенних факторів відносяться: літолого-стратиграфічні умови і глибина денудаціонного зрізу. Деформація порід – структурна форма, є як статичним, так і динамічним фактором.

Велике значення має загальний характер рухів, особливо при розбіжності знаків загальних і приватних вертикальних переміщень.

За характером рухів (кінематикою) тектонічні рухи земної кори можна поділити на переважно вертикальні (радіальні) та переважно горизонтальні (тангенціальні). Вони можуть бути плавними (хвильові, складчасті) і розривними (брилові, блокові); направлені (незворотні і коливальні (зворотні); висхідні та низхідні; інтенсивні і слабкі. Вертикальні рухи називають також коливальними, або епейрогенічними.

Коливальні тектонічні рухи за часом їх прояву та методом вивчення поділяються на сучасні, новітні та рухи минулих геологічних епох. Вивченню цих тектонічних рухів притаманні свої геологічні та геоморфологічні методи. Тектонічні рухи викликають деформації гірських порід, порушення первинних умов їх залягання. Виходячи з умов накопичення осадків, первинним є горизонтальне (або близьке до нього) залягання. Під впливом тектонічних рухів породи деформуються і виникають нові структурні форми залягання. Такі порушення залягання називають тектонічними порушеннями, або дислокаціями. Вони бувають складчастими (плікативними), або розривними (диз’юнктивними). Велике значення має вивчення проблеми, пов’язаної з катастрофічними тектонічними рухами, що мають назву землетрусів. Катастрофічні землетруси наносять великі матеріальні збитки та призводять до людських жертв. Виникають вони на різній глибині (від поверхні до декількох сотень кілометрів в глибині Землі). Це місце називають вогнищем землетрусу в центрі якого – гіпоцентр, а проекція на денну поверхню – епіцентр. В вогнищі землетрусу виникають пружні коливання – сейсмічні хвилі.

Екзогенні процеси, протікають у самих верхніх шарах земної кори, на межі її з зовнішніми геосферами планети. Енергетичною основою даних процесів є сонячна теплота , енергія сонячної радіації та сили гравітації. Екзогенні процеси протікають при нормальних значеннях температури та тиску згідно з ендотермічною схемою, супроводжуються поглинанням тепла та направлені на диференціацію (розподілення) речовини земної кори. Виділяється чотири стадії екзогенних процесів : вивітрювання , денудація, акумуляція та діагенез.

Вивітрювання (німецьк. “веттер” – погода) являє собою процесс руйнування та глибоких змін фізичного і хімічного стану мінералів та гірських порід у результаті фізичної, хімічної і біологічної дії на них води, кисню, вуглекислого газу, мінеральних та органічних кислот, а також атмосферних явищ і сонячної радіації. Денудація(латин. “денудаціо” – відслонення) – це сукупність явищ , направлених на перенесення продуктів вивітрювання з місця їхнього утворення та безпосереднього руйнування гірських порід. Агентами денудації є сили гравітації , води поверхневого стоку , води морів та океанів , вітер і льодовики. Переміщення матеріалу відбувається з піднятих ділянок рельєфу в понижені. Одночасно денудаційні процеси призводять до зміни форм рельєфу, вирівнюючи його . Акумуляція ( латин . “ аккомулос ” – насипати, накопичувати) – це процесс , у результаті якого продукти руйнування гірських порід після перенесення накопичуються на понижених ділянках рельєфу – річкових долинах, озерах, болотах, морях та океанах. Діагенез ( грецьк. “діагенезис” – переродження) являє собою складний процесс перетворення продуктів екзогенної діяльності в осадові гірські породи під впливом гравітаційних сил та змін фізико-хімічних умов в приповерхневій частині земної кори. Усі екзогенні геологічні процеси тісно пов’язані між собою. Завдяки вивітрюванню відбувається підготовка матеріалу для денудації, а самі продукти вивітрювання, які залишаються на місці, слугують матеріалом для утворення інших гірських порід. Разом з тим, продукти акумуляції можуть знову піддаватись процессам вивітрювання, денудації та повторному нагромадженню.

Характер та інтенсивність екзогенних процесів залежить від багатьох геологічних, фізико-географічних та інших факторів. Найважливішими серед них є тектонічні рухи земної кори, геологічна будова району, рельєф, кліматичні умови і час.

Основним результатом екзогенних геологічних процесів є зміна речовинного складу верхньої частини земної кори, диференціація речовини згідно з їх фізичними та хімічними властивостями, утворення осадових гірських порід і форм рельєфу земної поверхні. Завдяки екзогенним процессам формуються ґрунти та корисні копалини. Біля 60% світового видобутку кориснихкопалин пов’язано з продуктами екзогенної діяльності. Разом з тим, руйнування берегів рік, озер і морів, обвали та зсуви, снігові лавини , розмивання та руйнування схилів, ріст ярів і заболоченість територій – теж є результатами діяльності екзогенних геологічних процесів. Останні приносять значні збитки народному господарству. З цим пов’язана необхідність прогнозування результатів дії екзогенних процесів, що вимагає всебічного вивчення закономірностей їх проявів і встановлення провідної ролі тих чи інших факторів, які мають максимальний вплив на формування негативних для діяльності людини явищ, щоб запобігти різного роду катастрофам .

1. А. Прокоментуйте текст та поясніть, як самооцінка впливає на процеси соціальної перцепції та самосприймання.
2. А.Впливають на генетичний апарат
3. Аграрні правовідносини з оподаткування господарської діяльності
4. Адміністративно-територіальна реформа та її вплив на реалізацію фінансової політики
5. Активний вплив людини на атмосферні процеси
6. Актуальні проблеми Загальної частини кримінального права України в частині заходів кримінально-правового впливу
7. Ампліпульстерапія, інтерференційна терапія, флюктуорізація. Фізична характеристика факторів впливу. Апаратура, покази, протипокази, окремі методики.
8. Аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції
9. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
10. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ПЕРЕБУВАЄ В КРИЗІ
11. Аналіз впливу факторів на зміну показників прибутковості та рентабельності.
12. Аналіз впливу факторів, пов’язаних з купівельними фондами населення і факторів, пов’язаних зі зміною цін на товари.