Ділянки земної кори форми рельєфу

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4 (сторінка 17-22)

Сторінка 17-22.

1. Укажіть форму рельєфу, зображену на ілюстрації. Визначте ділянку земної кори, яка відповідає цій формі рельєфу, і наведіть приклади процесів, що сприяють її утворенню.

Форма рельєфу гори. 

Ділянка земної кори рухома.

Процеси літосферні плити зіштовхуються, що призводять до землетрусів та гороутворень.

2.Використовуючи карту корисних копалин України, укажіть відповідними цифрами, до якої із груп (1 — паливні, 2 — рудні, 3 — нерудні) належать перелічені корисні копалини.

1. Кам’яне вугілля.

1. Нафта.

1. Природний газ.

2. Залізна руда. 

2. Золото.

2. Нікелеві руди.

2. Марганцеві руди.

3. Калійна сіль.

3. Кухонна сіль.

3. Використовуючи відповідні карти, заповніть пропуски в таблиці (за зразком).

Установіть зв’язок між тектонічними структурами та формами рельєфу.

Якщо в тектонічній структурі скласти систему, то форма рельєфу, там зазвичай є гори, коли плита або щти – висоти.

Установіть зв’язок між тектонічними структурами та особливостями геологічної будови.

Складчаті системи складаються з вулканічних та магматичних порід, а плити-западини – з осадочних порід.

Установіть зв’язок між тектонічними структурами та паливними корисними копалинами.

Складчастим системам відповідають: будівельні матеріали, газ, нафта.

Установіть зв’язок між тектонічними структурами та рудними корисними копалинами.

Рудні корисні копалини зосередженні на Українському щиті.

4. Підпишіть на контурній карті “Фізична карта України” (с. 21) основні форми рельєфу, початковими буквами позначте тектонічні структури, яким відповідають ці форми (наприклад, УЩ — Український щит).

ДОДАТКОВЕ ЗАВДАННЯ. Уявіть, що Ви геолог, якому необхідно відкрити поклади паливних корисних  копалин (нафта, природний газ). У які райони України ви б вирушили на пошуки цих корисних копалин? Я б відправився у гори Карпати, бо саме у цьому районі є велика ймовірність відкрити нафту і газ. Вони  піщаними товщами палеогенового, крейдяного, та частково неогенового віку. 

ВИСНОВОК

Укажіть основні взаємозв’язки, які існують між тектонічними структурами, формами рельєфу, особливостями геологічної будови й корисними копалинами в межах України. Коли розглядаємо складчасту систему, то добре видно, що: основними формами є гори (Карпати, Крмські гори). Вони складені з відкладень будівельних матеріалів, вулканічних порід та ін. Основними корисними копалинами є: будівельні матеріали, газ, нафта, калійна сіль, буре вугілля. Западини: основні форми рельєфу – низовини. Складена пісками, суглинками. Корисні копалини: кам’яне вугілля, газ, нафта.

Український щит: форми рельєфу – височини. Складений з магматичних та метаморфічних порід.

Гори, пагорби, плато і рівнини є чотирма основними типами рельєфу. Незначні форми рельєфу включають в себе останці, каньйони, долини, басейни, улоговини, хребти, сідловини, улоговини і ін.

Гори

Гора являє собою великий рельєф, який простягається над навколишнього землею в обмеженій області, зазвичай у вигляді піку або гірської системи. Гора зазвичай крутіше і вище пагорба. Гори формуються за допомогою тектонічних сил або вулканізму. Ці сили можуть локально піднімати поверхню Землі. Гори повільно руйнуються завдяки дії річок, погодних умов і льодовиків. Кілька гір є окремими вершинами, але більшість з них зустрічається на величезних гірських хребтах.

На вершинах високих гір більш холодний клімат, ніж на рівні моря. Погодні умови сильно впливають на екосистеми гір: для різних висот притаманне відмінність флори і фауни. Через менш сприятливого ландшафту і клімату, гори, як правило, використовуються менше для сільського господарства і більше для видобутку природних ресурсів та відпочинку, такого як альпінізм.

Найвища відома гора в Сонячній системі – Олімп Монс на Марсі – 21171 м.

Пагорби

Пагорби – це форма рельєфу, яка виступає над навколишньою місцевістю. Їх відмітною особливістю, як правило, є округла або овальна вершина.

Немає чітко прийнятого у всьому світі відмінності між пагорбом і горою і в значній мірі воно суб’єктивне, проте пагорб повсюдно вважається менш високим і менш крутим, ніж гора. Велика радянська енциклопедія визначає пагорб як височина з відносною висотою вершини до 200 м.

Плато

Плато являє собою плоский, піднятий рельєф, який різко піднімається над навколишньою місцевістю, щонайменше з одного боку. Плато розташовані на кожному континенті і займають третину суші нашої планети і є однією з основних форм рельєфу Землі.

Є два види плато: розчленоване і вулканічне.

Розчленоване плато утворюється в результаті висхідного руху в земній корі. Піднесення викликано повільним зіткненням тектонічних плит.
Плато Колорадо, на заході Сполучених Штатів, зростає близько 0,3 сантиметра на рік протягом більше 10 мільйонів років.

Вулканічне плато утворено численними невеликими виверженнями вулканів, які повільно наростають з плином часу, утворюючи плато з лавових потоків.
Північна острівна вулканічне плато покриває велику територію центральної частини Північного острова Нової Зеландії. На цьому вулканічному плато все ще є три діючих вулкана: гора Тонгаріро, гора Нгаурухое і гора Руапеху.

Долина утворюється, коли річкова вода прорізає плато. Колумбійське плато, розташоване між Каскадними і Скелястими горами на північному заході Сполучених Штатів, прорізаний річкою Колумбія.

Ерозія також формує плато. Іноді воно настільки розмивається, що розбивається на більш дрібні підняті ділянки.

Найбільше плато в світі – Тибетське нагір’я, розташоване в Центральній Азії. Воно простягається через Тибет, Китай та Індію, займаючи площу в 2,5 млн. Км².

Рівнини

У географії рівнина являє собою рівну, широку поверхню Землі, яка зазвичай не сильно змінюється по висоті (коливання в висоті не більше 200 метрів, а ухил менше 5 °). Рівнини зустрічаються як низовини вздовж гірських долин, прибережні рівнини або невеликі височини.

Рівнина – одна з основних форм рельєфу на нашій планеті. Вони присутні на всіх континентах і охоплюють понад третину суші світу. Рівнини зазвичай бувають лугопастбіщних (помірними або субтропічними), степовими (напівпосушливими), саванних (тропічними) або тундровими (полярними) Біоми. У деяких випадках пустелі і тропічні ліси також можуть бути рівнинами.

Рівнини включають луки, які в Північній Америці називаються преріями, в Східній Європі і Азії – степами, а в Австралії, Південній і Центральній Америці, а також на більшій частині Африки – саванами.

Однак не всі рівнини є лугами. Деякі з них такі, як мексиканська рівнина Табаско, покриті лісами. Лісові рівнини мають різні типи дерев, чагарників та іншої рослинності.

Пустелі також можуть бути віднесені до рівнин. Частина Сахари, великої пустелі в Північній Африці, має рівнинний рельєф.

В Арктиці, де земля замерзає, рівнини називаються тундрою. Незважаючи на холод, тут виживають багато тварин і рослини, включаючи чагарники і мох.

В Євразії є ділянки земної кори дуже різні за віком. Крім того, материк лежить і на кордоні кількох літосферних плит. Це визначає і велика різноманітність великих форм рельєфу, і надзвичайне багатство материка різноманітними корисними копалинами. Великі площі займають і обширні низовинні рівнини (поступаються за розмірами тільки Амазонської низовини), і грандіозні гірські країни.

Одна з особливостей Євразії в тому, що територію Євразії перетинають обидва пояси сучасної складчастості – Альпійсько-Гімалайський і Тихоокеанський. Тут активно проявляються землетруси і вулканізм (рис. 160). За інтенсивністю і частотою руйнівних землетрусів з Євразією може зрівнятися тільки Південна Америка. Особливо характерні землетрусу для Центральної та Східної Азії, Малайського архіпелагу. Діючі та дрімаючі вулкани існують на острівних дугах Тихоокеанського вогняного кільця (Ключевська Сопка, Фудзіяма), в Середземномор’ї (Етна), Ісландії (Гекла). Багато вимерлих вулканів на Кавказі, Вірменському нагір’я. Однак людство знає, що згаслий вулкан може прокинутися. Так сталося з італійським Везувієм і індонезійським Кракатау, розташованим між островами Ява і Суматра.

Основні гірські системи Євразії: Гімалаї, Альпи, Кавказ, Гіндукуш, Каракорум, Тянь-Шань, Памір, Куньлунь, Алтай, Саяни, гори Північно-Східного Сибіру.

Основні рівнини Євразії: Східно-Європейська рівнина, Західно-Сибірська рівнина, Туранська низовина, Велика Китайська рівнина, Гангська низовина, Месопотамська низовина.

Інша особливість Євразії – підняття і опускання земної кори в кайнозойську еру, які проявилися тут сильніше і ширше, ніж де-небудь на Землі. Опускання призвели до затоплення багатьох окраїн материка і відокремлення островів (наприклад, Британських). Підняття охопили не тільки молоді складчасті ділянки, але і багато стародавніх структури (передньоазіатські нагір’я, Памір, Тибет). Омолодження випробували середньовисотні гори Уралу, Середньої Європи, Скандинавії. Тому в Євразії так багато піднесених територій і розташовані найвищі гірські системи – Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш, Тянь-Шань – з вершинами, що перевищують 7000-8000 м.

Середня висота Євразії – 840 м; гори і плоскогір’я займають близько 65% території материка.

Як і всюди на Землі, в формуванні рельєфу Євразії активну роль відіграють зовнішні сили. Найвідоміший результат роботи поверхневих вод – річкові долини, а вітру – дюни і бархани. Вода (в тому числі лід) і вітер переносять і перерозподіляють пухкі продукти вивітрювання, створюючи на гігантських просторах материка найрізноманітніші форми рельєфу на Землі.

Наприклад, еолові (створені роботою вітру) форми рельєфу нерідкі в пустельних внутрішніх районах. Зокрема, в Центральній Азії зустрічаються скелі у вигляді грибів, арок, колон, химерних фігур. У багатьох місцях на континенті широко поширені карстові форми, що утворилися внаслідок розчинення гірських порід (вапняку, гіпсу та ін.) Водою або органічними кислотами (рис. 161). Класичний район з безліччю карстових форм (карстові воронки, блюдця, колодязі, шахти і ін.) – Середземномор’ї. Характерний карст і для Кавказу, Криму, Тянь-Шаню, а також для Південно-Східної Азії.

Сильний вплив на рельєф Євразії, як і Північної Америки, зробило стародавнє заледеніння. Величезні території, зайняті багаторічною мерзлотою, багато в чому його спадщина. У цих місцях форми рельєфу часто пов’язані з протаивания або, навпаки, спученням мерзлої товщі. При таненні покривних льодовиків формувалися особливі форми рельєфу, поширені на півночі материка (згадайте, що таке морена). Сучасне заледеніння розвинене в багатьох горах. Порізані береги Скандинавського півострова – результат роботи льодовика. Крім фіордів Скандинавії, в Євразії ми зустрінемо і скуті льодом берега Арктики, і лимани внутрішніх морів, і гігантські дельти Гангу і Олени, і стрімкі береги далекосхідних морів, і коралові берега на азіатському шельфі Індійського океану.

В Євразії найбільше найвищих гір і самих великих рівнин землі. У підставі материка кілька древніх платформ.