Аналіз карти будови земної кори

Практична робота 2. Аналіз карти будови земної кори. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас. Повні уроки>> Географія: Практична робота: 2. Аналіз карти будови земної кори.Повні уроки

Тема

3. Практична робота: 2. Аналіз карти будови земної кори

Мета

дізнатися про походження материків та океанів, ознайомитися із формами рельєфу земної

поверхні.

План

1. Будова земної
кори. Походженя материків та океанів

2. Форми рельєфу

3. Взаємозв’язок
форм рельєфу з будовою літосфери

Будова земної кори. Походженя материків та океанів

Земна кора – це верхня тверда оболонка Землі. За складом і будовою розрізняють материкову та океанічну земнукору. На материках земна кора складається з трьох шарів. Верхній складено пухкими осадовими породами. Під ним розташований гранітний шар, а ще глибше – базальтовий., який залягає на матії. Потужність материкової земної кори на рівнинах досягає 30-35км, а в горах – до 70 км. Під океанами земна кора складена двома шарами ( гранітний шар відсутній), потужність незначна – 10-15 км.
Основні типи земної кори
Усю геологічну історію формування земної кори можна розглядати як безперервний зв’язок подій, що спричинені рухом плит.

Відомості про вік вивержених порід дають можливість встановити, що формування земної кори на певних етапах її розвитку відбувалося з різною інтенсивністю. Короткі епохи підвищеної магматичної і тектонічної активності, що супроводжувались інтенсивним горотворенням (тектоно-магматичні епохи), змінювались тривалими періодами відносного спокою. Упродовж трьох останніх ер таких епох виділяють п’ять: байкальська, каледонська, герцинська, кіммерійська та альпійська. їх також відображають у геохронологічній таблиці.

На основі детального вивчення доступної інформації про період докембрію науковці досить повно описують давній розвиток земної кори. Вони вважають, що 3,5 млрд років тому відбувався активний вулканізм, який супроводжувався виділенням значних об’ємів газів.

Наприкінці архею вже існували літосферні плити з невеликими материковими масивами, які з часом стали ядрами континентальних платформ, їх розміри поступово збільшувались за рахунок нарощування та об’єднання. Рухаючись назустріч, уже сформовані континенти наприкінці протерозою утворили єдиний материк — Мегагею. Але через певний час потоки магми розкололи його на окремі частини, що вже значною мірою нагадували сучасні.

Пізніше в межах платформ виникли ділянки плавного прогинання або розколення вздовж глибинних розломів. Активізація тектонічних рухів у другій половині палеозойської ери була пов’язана з тим, що материки знову об’єдналися у суперматерик Пангею. Інтенсивні горотворчі процеси зумовили виникнення великих гірських систем на окраїнах давніх платформ. До них належать Уральські гори, Гіндукуш, Каракорум, Тянь-Шань, Кунь-Лунь, Тибет, гірські системи Середньої та Північної Європи, північний захід Африки та Східна Австралія. Тоді ж сформувалися й молоді платформи — Скіфська, Туранська, Західносибірська плити.
Переміщення давніх материків

Мезозойська ера ознаменувалася розпадом Пангеї на Лавразію та Гондвану, утворенням між ними океану Тетіс. Горотворчі процеси виявилися переважно на окраїнах Лавразії (гори Криму, Північно-Східного Сибіру). Поступово розкололися й ці два великі материки. Розсуваючись у результаті розвитку літосферних плит, вони утворили материки та океани у сьогоднішніх межах.

Сьогодні виділяють сім великих літосферних плит: Північноамериканську, Південноамериканську, Євразійську, Африканську, Індо-Австралійську, Антарктичну і Тихоокеанську. Усі вони, за винятком Тихоокеанської, містять у собі материкові брили із сусідніми ділянками океанічного дна.

Згідно з теорією руху літосферних плит, що ґрунтується на гіпотезі дрейфу материків, земна кора разом з частиною верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими розломами на величезні блоки – літосферні плити. Більшість плит включають як материкову, так і океанічну земну кору. Їх товщина 60 – 100 км.

Літосферні плити здатні повільно
переміщуватися по в’язкій поверхні мантії (астеносфері), ніби гігантські
крижини поверхнею води. Швидкість їх руху видається мізерною – кілька
сантиметрів на рік. Проте цей рух відбувається протягом сотень мільйонів років,
тому плити за такий час переміщуються на тисячі кілометрів. Отже, сучасне
розміщення материків і океанів – це результат тривалого горизонтального руху
літосферних плит. Ці рухи також призводять до того, що на стиках плит в одних
місцях відбувається їх зіткнення, а в інших – розсування.

Внаслідок зіткнення
двох літосферних плит з материковою корою їхні краї разом з усіма
нагромадженими осадовими породами зминаються у складки, породжуючи гірські
хребти. Якщо ж зближуються плити, одна з океанічною, а друга з материковою
корою, то перша прогинається і ніби пірнає під материкову. При цьому
припіднятий край материкової кори зминається в складки, формуючи гори, уздовж
узбереж виникають ланцюги островів і глибоководні жолоби.

При розсуванні
літосферних плит на їх межах утворюються тріщини. Таке трапляється здебільшого
на дні океанів з тонкою корою – в рифтових долинах – поздовжніх ущелинах
(завширшки кілька десятків кілометрів), що розділяють серединно-океанічні
хребти – величезні підводні гірські споруди. Тріщинами на поверхню дна
піднімається розплавлена магма. При її охолодженні з магматичних порід виникає
смуга молодої земної кори. Вона поступово розповзається в обидва боки від
глибинного розлому, що її породив, нарощуючи краї літосферних плит. Внаслідок
цього океанічне ложе розширюється. На дні океану працює ніби гігантський
конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою від місця їх зародження до материкових
околиць океану. Швидкість їх руху маленька, а шлях довгий. Тому ці ділянки
досягають берегів через 15 – 20 млн років. Пройшовши цей шлях, вони опускаються
в глибоководний жолоб і, пірнаючи під материк, занурюються в мантію, з якої
вони утворилася в центральних частинах серединно-океанічних хребтів.

Рухи літосферних плит указують на те, що на земній поверхні є відносно стійкі та рухомі ділянки.

Відносно стійкі ділянки земної
кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні
ділянки літосферних плит. Вони лежать в основі материків і океанічних западин.
Платформи мають двошарову будову. Нижній ярус – фундамент, утворений
кристалічний магматичними і метаморфічними породами. Верхній – осадовий чохол,
складений осадовими породами, що ніби чохлом накривають зверху фундамент.
Подекуди тверді кристалічні породи фундаменту виступають з-під пухких осадових
порід чохла на поверхню платформи. Такі ділянки називають щитами.
Ділянки ж перекриті чохлом називають – плитами (не плутайте з
літосферними плитами). За геологічним віком розрізняють давні і молоді
платформи. Давні платформи утворилися в найдавніші геологічні
часи – в архейську і протерозойську ери, тобто в докембрії. Вік їх фундаменту
1,5 – 4 млрд років. Фундамент молодих платформ утворився тільки
0,5 млрд років тому.

Між відносно стійкими ділянками
земної кори розміщуються нестійкі зони – рухомі пояси.
Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі і в океанах (в серединно-океанічних
хребтах і глибоководних жолобах). У цих вузьких, але витягнутих на тисячі
кілометрів зонах, скупчені вулкани і часто трапляються землетруси. Тому їх
називають сейсмічними поясами.

Основні етапи горотворення та розвитку життя на Землі

Дія вулкану

Форми рельєфу

Рельєф – сукупність
різноманітних за формою нерівностей земної поверхні, які відрізняються за
висотою та утворенням. Форми рельєфу – це природні тіла, що утворюють певні
ділянки земної кори.

Існують
найрізноманітніші форми рельєфу. Основними причинами такого різноманіття є
взаємодія внутрішніх та зовнішніх процесів Землі. (Приклади цих сил див. на
малюнку).

Зовнішні процеси

Коли під дією
внутрішніх сил на Землі утворюються складчасті пояси, це призводить до
активізації зовнішніх сил. За мільйони років вода, вітер і сонце встигають
практично повністю зруйнувати гори, створивши на їх місці рівнини та заповнивши
зруйновним матеріалом великі заниження. Внутрішні та зовнішні сили діють
одночасно.

Форми рельефу суходолу

Більшу частину суходолу займають
рівнини (близько 64%).

У рельєфі дна
океанів виділяють три форми: шельф (материкова обмілина завглибшки до 200м),
материковий схил ( 200-2000м), лже (дно океану).

Рельєф дна океану

Взаємозв’язок форм рельєфу з будовою літосфери

Рельєф тісно пов’язаний з будовою
земної кори. Сучасний її зовнішній вигляд формують найбільші форми рельєфу –
виступи материків і западини океанів, гори і величезні рівнини. Вони утворилися
в результаті рухів літосферних плит. У розміщенні форм рельєфу на поверхні
Землі є певні закономірності.

Виступи материків відповідають
земній корі материкового типу, а океанічні западини – областям поширення
океанічної кори. Великі рівнини розміщуються на давніх платформах. Від того на
якій ділянці платформи розташована рівнина залежить її висота: на щитах
найчастіше лежать височини і плоскогір’я, на плитах – низовини.

Гори суходолу та
серединно-океанічні хребти і глибоководні жолоби на дні океанів розташовуються
у рухомих поясах на межах літосферних плит. На суходолі при зіткненні
літосферних плит породи на їх краях зминаються в складки – утворюється область
складчастості. При цьому виникають молоді складчасті гори.
Поступово, протягом мільйонів років, вони руйнуються. Наступні рухи земної кори
розломами розбивають їх на окремі брили. По цих розломах відбувається
вертикальне зміщення: якщо одна ділянка піднімається відносно сусідніх, то
утворюється горст’, якщо опускається – грабен. Так утворюються складчасто-брилові
гори.

Як читати карту «Будова земної кори». На тематичній карті «Будова земної кори» показано розташування літосферних плит та напрямки і швидкість їх руху. На плитах виділено кольором платформи і області складчастості. Вони краще вивчені і більш достовірно показані на суходолі. Як видно з карти, ядра сучасних материків утворюють здебільшого давні докембрійські платформи. Їх обрамляють молоді платформи та області складчастості, що утворилися в наступні ери. Часто на карті «Будова земної кори» наводиться спеціальна шкала – геохронологічна таблиця, що відображає відтинки геологічного часу (геологічні ери, періоди), яким відповідає певний етап формування земної кори (епохи горотворення).

На карті на дні морів і океанів
позначено океанічні платформи, серединноокеанічні хребти, глибоководні жолоби,
зони розломів. Штриховкою та значками відмічені зони землетрусів і вулкани. На
місцезнаходження родовищ різних за походженням (осадових, магматичних, метаморфічних)
корисних копалин вказують типові значки.

А ви знали, що …?

Близько 70% Землі вкрито водою. Але лише 1% з цієї води придатний до вживання.

Питній воді близько 3 млрд років

Близько 1/3 поверхні планети займають пустелі

Гори «живуть» від 20 до 200 млн.років.

Перевір себе

1. Чим земна кора материкового типу відрізняється від кори океанічного типу?

2. Якими є наслідки зближення і розсування літосферних плит?

3. Яку будову має платформа? Які розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної кори”, найбільші давні та молоді платформи.

4. Визначте за картою, де розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.

5. Які існують закономірності у розміщенні форм рельєфу?

Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. – К.: Навч. книга, 2002. – 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладач Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.

Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.

Над уроком працювали

Мазуренко М.С.

Карпюк Г. І.

Ржопецька М.Т.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Географія > Географія 7 клас

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов –
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других “взрослых” тем.

Разработка – Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email:

Источник

Практична робота: 2. Аналіз карти будови земної кори з метою встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас: Практична робота: 2. Аналіз карти будови земної кори з метою встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та розміщенням покладів корисних копалин

Практична робота 2

Аналіз карти «Будова земної кори»
Закономірності розташування материків і океанів. У 6-му класі ви вже дізналися про процеси у літосфері, про особливості земної кори і форми рельєфу. А тепер час зрозуміти закономірності поширення форм земної поверхні на материках і в океанах. Допоможуть у цьому карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу».
Нагадаємо, що материки і океани утворилися внаслідок руху літосферних плит. Вони складені переважно чи материковою (континентальною), чи океанічною земною корою. Літосферні плити рухаються по горизонталі відносно одна одної та зіштовхуються або розходяться. Краї океанічних плит, стикаючись із плавучішими і товщими материковими плитами, занурюються під них під кутом близько 45. Стиснення, що виникає при цьому, часто супроводжується складкоутворенням по краях континентальних плит і виникненням гірських форм рельєфу. Так, наприклад, виникли гори Анди, що здіймаються вздовж західного узбережжя Південної Америки.
Унаслідок зіткнення материкових плит також утворюються гірські споруди. Так, Індо-Австралійська літосферна плита насувається на Євразійську плиту з півдня. На межі зіткнення цих двох континентальних плит здіймаються найвищі у світі гори – Гімалаї.

Читайте также: Кори у взрослых отзывы

У рифтових зонах серединно-океанічних хребтів літосферні плити розходяться в різні боки і океанічна земна кора поступово оновлюється. Океанічне ложе, таким чином, розширюється.

Отже, сучасне розташування материків і океанів є результатом горизонтального переміщення літосферних плит, яке триває сотні мільйонів років. Межі літосферних плит проходять на материках часто по гірських системах, а в океанах – по серединно-океанічних хребтах. Материки й океани є планетарними формами земної поверхні.Зв’язок будови земної кори з рельєфом материків. Ви, напевне, пам’ятаєте, що найдавнішими ділянками материкової земної кори є давні (докембрійські) платформи. Давні платформи малорухливі, не зазнають складчастих рухів. Виділяють Північноамериканську, Східноєвропейську, Сибірську, Китайську, Південноамериканську, Африканську, Аравійську, Індостанську, Австралійську та Антарктичну платформи. Докембрійські платформи оточені молодими платформами, фундамент яких сформувався в палеозої. На платформах материків переважають рівнини, представлені низовинами, височинами, плато, плоскогір’ями. Так, на Східноєвропейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській платформі лежать дві рівнини: Амазонська низовина та Бразильське плоскогір’я. Таке поєднання платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що підтверджує певну закономірність у їхньому розташуванні.

У місцях проявів складчастостей простягаються різні за віком гори. Наприклад, Уральські, Скандинавські гори та Аппалачі виникли у палеозойську еру. Найінтенсивніше і найпотужніше складкоутворення тривало у кайнозойську еру, в результаті чого сформувалися Альпи, Карпати, Кордильєри та Гімалаї. З часом гори руйнуються і їхня висота зменшується. Однак ця закономірність часто порушується, оскільки сучасний зовнішній вигляд гір значною мірою залежить від новітніх тектонічних рухів, що відбувалися впродовж останніх двадцяти мільйонів років.
Зв’язок будови земної кори з рельєфом океанів. У межах океанічної земної кори також існують платформи, які називають океанічними. Це стійкі ділянки ложа океанів. У рельєфі їм відповідають глибоководні рівнини. Рухливими ділянками океанів, як вже зазначалося, є рифтові зони, що представлені серединно-океанічними хребтами. Це витягнуті на тисячі кілометрів підводні підняття валоподібної форми, що підносяться над океанічним ложем на 2-3 км. Є в океанах особливі, так звані перехідні зони з глибоководними жолобами, архіпелагами островів і улоговинами окраїнних морів, що відрізняються значною рухливістю та великою швидкістю вертикальних рухів. Нині ці процеси найбільше спостерігаються в Тихому океані, у Середземному та Чорному морях, біля східних берегів Австралії.

Проаналізувавши карту «Будова земної кори», знайдіть зони зіткнення літосферних плит; назвіть гірські системи, розташовані на межі літосферних плит і віддалені від їхніх країв, поясніть таке розташування гірських систем; назвіть давні й молоді платформи на материках. За фізичною картою світу знайдіть рівнину, яка лежить на кожній платформі; архіпелаги островів, які підтверджують високу рухливість у перехідних зонах океанів. Зробіть загальні висновки про зв’язок між будовою земної кори та формами рельєфу.

Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова
Надіслано читачами з інтернет-сайтів

Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
інтерактивні технології
акселеративні методи навчання

Практика
тести, тестування онлайн
задачі та вправи
домашні завдання
практикуми та тренінги
питання для дискусій в класі

Ілюстрації
відео- та аудіоматеріали
фотографії, малюнки
графіки, таблиці, схеми
комікси, притчі, приказки, кросворди, анекдоти, приколи, цитати

Доповнення
реферати
шпаргалки
фішки для допитливих
статті (МАН)
література основна та додаткова
словник термінів

Удосконалення підручників та уроків
виправлення помилок в підручнику
заміна застарілих знань новими

Тільки для вчителів
календарні плани
навчальні програми
методичні рекомендації
обговорення

Ідеальні уроки-кейси

Якщо у вас є виправлення або пропозиції до даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інші корективи і побажання до уроків, дивіться тут – Освітній форум.

Разработка – Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email:

Источник